advokat-berlin: Громадянство ФРН буде надано без дотримання умови про вихід з громадянства України

Однією з умов надання громадянства у більшості держав є вихід (відмова) з наявних громадянств. Закон ФРН про громадянство Німеччини (Staatsangehoerigkeitsgesetz — StAG) не є винятком — щоб отримати громадянство Німеччини, претендент повинен пройти процедуру виходу з наявного у нього громадянства іншої держави.

Молодий чоловік — назвемо його Павлом — народився на території Німеччини. Його мати і бабуся — громадянки Російської Федерації, за національністю росіяни; людина, яку він завжди вважав своїм дідом (вітчим його матері) — німець за національністю, громадянин Німеччини. Свого батька Павло не знав. Але його знала його мати, і через рік після народження дитини вона наполягла на тому, щоб біологічний батько визнав своє батьківство в установленому порядку. Процедура визнання батьківства була проведена, Павлу було видано нове свідоцтво про народження, в якому було зазначено, що його батьком є ​​громадянин України, який постійно проживає на території Німеччини та перебуває у шлюбі з громадянкою Німеччини (тобто він перебував у зареєстрованому шлюбі нема з матір'ю Павла). Що дало матері таке визнання батьківства щодо дитини, народженої поза шлюбом, ми тут з'ясовувати не станемо. Ми розповімо про те, які проблеми визнання батьківства доставило Павлу в майбутньому.

Відповідно до ФЗ «Про громадянство Російської Федерації» дитина, єдиний батько якого полягає у громадянство РФ, є громадянином РФ, не залежно від місця його народження. Отже, Павло з моменту свого народження був громадянином РФ. Але все своє життя він жив у Німеччині і цілком логічно, що хотів придбати німецьке громадянство. Коли йому виповнилося 18 років, він звернувся до компетентних органів Німеччини із заявою про надання йому німецького громадянства. Після розгляду документів німецьке відомство підтвердило можливість надання йому громадянства ФРН після добровільного виходу з громадянства РФ і … надання підтвердження про відсутність у нього громадянства України. Павло подав заяву з пакетом документів про вихід з російського громадянства і звернувся в дипломатичне представництво України у ФРН з проханням видати йому довідку про відсутність у нього громадянства України. Однак, все виявилося не так просто. У консульстві йому пояснили, що для надання документа про відсутність громадянства необхідно провести відповідну перевірку. А також сказали, що, судячи за наявними у Павла документами, вже можна припустити, що він є громадянином України. Для молодої людини таку заяву було рівносильно грому серед ясного неба.

За допомогою Павло звернувся в нашу адвокатську канцелярію.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про громадянство України» від 08.10.1991 року, що діяв на момент народження Павла і на момент визнання батьківства щодо нього, при різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, дитина є громадянином України, якщо він: 1. народився на території України; 2. якщо він народився за межами держави, але батьки або один з них в цей час постійно проживали на території України. Крім того, в абзаці 4 статті 13 названого Закону України вказано, що у разі встановлення батьківства дитини, мати якої є особою без громадянства, а батьком визнається громадянин України, дитина, яка не досягла віку 16 років, стає громадянином України, незалежно від місця його народження .

Ми звернулися до дипломатичної представництва України в Німеччині з проханням провести повторну перевірку на предмет приналежності нашого клієнта до громадянства України, пославшись на норми Закону, що діяв на момент його народження, і вказавши, що в момент його народження його єдиний батько — його мати — полягала в громадянство РФ і проживала на території ФРН. Його батько, батьківство якого ще не було визнано на той момент, був громадянином України, але проживав постійно на території ФРН і перебував у зареєстрованому шлюбі з громадянкою ФРН. У момент визнання батьківства його мати також полягала в громадянстві РФ, а батько проживав на території ФРН. Також ми вказали, що наш клієнт з раннього віку виховувався бабусею (росіянкою за національністю) і дідусем (за національністю німець), а також перебував під наглядом відділу опіки та піклування (Jugendamt). Паралельно ми направили запити в Україні з метою з'ясувати, чи проживає батько нашого клієнта на території України і чи є він її громадянином.

Отримана відповідь нас розчарував — міграційна служба України повідомила, що особа, щодо якої нами направлено запит, проживає на території України, є громадянином України і перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою України. Дипломатичне представництво України в Німеччині, провівши перевірку, також встановило приналежність Павла до громадянства України і повідомило про це. Крім того, у своєму листі консульський відділ Посольства України роз'яснив нам, які дії наш клієнт повинен здійснити до подачі заяви про вихід з громадянства України. А саме: виїхати з Німеччини в Україну, зареєструватися на території України, подати документи на отримання внутрішнього паспорта громадянина України, після цього отримати дозвіл українських компетентних органів на виїзд на постійне місце проживання до Німеччини, отримати закордонний паспорт, знятися з реєстраційного обліку в Україні, виїхати в Німеччину, у Німеччині встати на консульський облік у дипломатичному представництві України. І після виконання всіх цих умов він може звернутися із заявою про вихід з громадянства України. Всього-то!

Як вчинити в ситуації, що склалася? Ми бачили два шляхи вирішення проблеми. Перший: оскаржувати отриманий з дипломатичного представництва України відповідь у вищестоящому по відношенню до нього органі і далі, якщо результат буде не на користь нашого клієнта, в судовому порядку. Але такий шлях був дуже довгим. І другий: клопотати у Федеральному відомстві Німеччини з питань громадянства про надання нашому клієнту німецького громадянства, зберігши йому українське — його вихід з російського громадянства йде повним ходом і ніяких проблем не викликає. Обидва шляхи були малоперспективними, але ми вирішили ризикнути і вибрали другий шлях. Успіх вирішення проблеми залежав не стільки від знань німецької законодавства, скільки від, скажімо так, красномовства адвоката, його вміння піднести ситуацію в потрібному світлі, правильно обгрунтувати.

Загалом, ми вирішили створити прецедент. Нами було підготовлено заяву в Федеральне відомство Німеччини з питань громадянства про надання нашому клієнту німецького громадянства без виходу з українського виняток відповідно до § 12 Закону Німеччини про громадянство. У своєму обгрунтуванні адвокат пояснив, що ми зверталися до Посольства України в Німеччині з проханням дати роз'яснення щодо громадянської належності нашого клієнта із застосуванням норм законодавства України, що діяв на момент його народження, і надання на цій підставі документа, що підтверджує відсутність у нього українського громадянства. Проте, як випливає з отриманого нами відповідь Посольства України, наш клієнт повинен виїхати в Україну і вирішувати свої проблеми там. Далі адвокат вказав у своєму обгрунтуванні, що виїзд нашого клієнта в Україні неможливий з цілого ряду причин. По-перше, йому всього 18 років, він народився і все своє життя жив у Німеччині, закінчив школу, навчається в навчальному закладі. Він ніколи не був в Україні, у нього немає там знайомих і близьких — свого біологічного батька він не знає. Йому ніде жити, ніде прописатися. Адвокат зауважив, що в Україні в даний час не стабільна ситуація, прийнятий закон про мобілізацію військовозобов'язаних — це вже третій етап мобілізації. Наш клієнт має призовний вік і, приїхавши в Україну, може потрапити під мобілізацію. А це неможливо з тієї причини, що він пацифіст, тобто відхиляє насильство в будь-якому його прояві. Крім того, наш клієнт має російське громадянство (процес його виходу з громадянства РФ ще не завершений), і його, з одного боку, можуть затримати на кордоні, а з іншого — відправити у діючу армію. І якщо молода людина потрапить в армію, з ним станеться реінтеграція, адже він народився і виріс у Німеччині. Крім того, в результаті тривалої відсутності — а виконання всіх приписів, які вказало Посольство України в своїй відповіді на наше звернення, займе не один місяць — молода людина може втратити своє місце в навчальному закладі, де він в даний час проходить навчання. Крім цих основних моментів, адвокатом були наведені й інші аргументи і докази, які, в кінцевому підсумку, зіграли вирішальну роль. Разом із заявою і його обгрунтуванням ми представили всі необхідні документи.

Відповідь з Федерального відомства прийшов досить скоро. У ньому було зазначено, що нами дано дуже повне і глибоке обґрунтування проблеми, представлені всі необхідні документи, а тому винесення рішення багато часу не займе.

Незабаром ми отримали рішення, яким відомство дало свою згоду на надання Павлу німецького громадянства без відмови від українського.

Всі права захищені. При копіюванні і републікації статті посилання на першоджерело обов'язкове.

Дата публикации: 27.06.15