advokat-berlin: ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ В НІМЕЧЧИНІ

У зв'язку з масштабною міграцією німецьких переселенців з країн колишнього Радянського Союзу до Німеччини обставини склалися так, що дуже багато сімей виявилися розділені кордонами двох держав.

У такій ситуації опинився і клієнт нашої адвокатської канцелярії Григорій (ім'я було змінене). Ще на початку 90-их років дідусь Григорія повернувся на свою Батьківщину в Німеччину зі своїм молодшим сином Віктором (ім'я було змінене), проте його старший син Ілля, батько Григорія, залишився в Росії. Відносини з батьком Ілля підтримував протягом всього свого життя, проте з братом близького спілкування не склалося. У зв'язку з цим після відходу батька з життя Григорій зовсім перестав підтримувати контакт з дядьком, який зі свого боку не виявляв ніякого інтересу до життя племінника.

Необхідність поновлення контакту виникла вже після смерті дідуся, так як Григорій хотів дізнатися, чи має він право претендувати на відповідну частину спадщини, в зв'язку з чим попросив Віктора допомогти йому в цьому питанні. Однак на листи племінника Віктор, на жаль, не реагував. Григорій розумів, що час для прийняття спадщини законодавчо обмежена, тому вирішив довго не чекати і звернувся в нашу адвокатську канцелярію за допомогою.

Наш адвокат роз'яснив Григорію, що дійсно згідно § 1924 Цивільного кодексу Німеччини (Buergerliches Gesetzbuch) юридичними спадкоємцями першого порядку є нащадки покійного. При цьому діти успадковують в рівних частках. Однак у зв'язку з тим, що його батько Ілля помер, прийняти відповідну половину спадкової маси, яка б належала Іллі, може відповідно до законодавства Німеччини безпосередньо Григорій.

На підставі отриманої інформації Григорій попросив нас сповістити Віктора про його бажання отримати відповідну частку у спадщині, залишеному після смерті дідуся. Діючи від імені нашого клієнта, адвокат направив Віктору офіційне повідомлення, в якому повідомляв про наміри Григорія. У зв'язку з цим Віктору було запропоновано подати в суд у справах про спадщину заяву про прийняття відповідного спадщини спільно з нашим клієнтом з метою спрощення процедури отримання свідоцтва про спадщину обома сторонами.

Справа в тому, що згідно з § 2032 Цивільного кодексу Німеччини в разі успадкування декількома спадкоємцями спадкова маса є спільним майном спадкоємців. Однак надалі кожному спадкоємцеві повинні бути виділені відповідні частки із зазначеного майна, якими він зможе розпоряджатися на свій розсуд.

На цей раз Віктор не став ігнорувати одержане ним повідомлення і повідомив нашого адвоката, що згоден діяти узгоджено.

У зв'язку з цим адвокат підготував відповідну заяву, до якого доклав необхідні документи, зокрема, свідоцтво про смерть батька і документи, що підтверджують факт споріднення спадкоємців із покійним. Зазначена заява про прийняття спадщини було згідно нормам німецького законодавства направлено до суду за останнім місцем проживання покійного.

Суд, вивчивши надані йому нашим адвокатом документи, прийшов до висновку про законність вимог спадкоємців, в зв'язку з чим Григорію і Віктору було видано свідоцтво про спадщину, в якому було визначено, що обидва спадкоємця мають право розпоряджатися половиною спадкової маси.

При цьому адвокат порекомендував Григорію і його дядькові негайно визначити у відповідному договорі частки спадкового майна, якими може розпоряджатися кожен спадкоємець, і засвідчити зазначений договір нотаріально відповідно до § 2033 Цивільного кодексу Німеччини.

Григорій був дуже задоволений отриманим результатом, однак через деякий час звернувся до нашого адвоката знову, бажаючи з'ясувати, яким чином він може здійснити продаж половини будинку, яка була успадкована їм в порядку, встановленому законодавством ФРН. Наш адвокат повідомив Григорію, що розпоряджатися отриманої їм спадкової масою він може з моменту виділення відповідних часток з спадщини, тобто з моменту нотаріальної реєстрації укладеного між Григорієм та його дядьком договору. Однак адвокат зробив акцент на тому, що відповідно до § 2034 Цивільного кодексу Німеччини в разі продажу одним із спадкоємців своєї частини спадкового майна третій особі інші спадкоємці мають право переважної покупки. Таким чином, Григорій може спочатку запропонувати Віктору викупити у нього решту будинку, а в разі отримання відмови зайнятися його реалізацією на ринку нерухомості.

Григорій прислухався до рекомендацій нашого адвоката і дав йому в подальшому відповідне доручення щодо повного юридичного супроводу угоди купівлі-продажу частини будинку, розташованого на території Німеччини, яке також було успішно виконано нашим адвокатом.

Керуючись зазначеним прикладом справи з практики нашої адвокатської канцелярії, ми хотіли ми підкреслити, що навіть будучи громадянином іноземної держави, Ви маєте можливість реалізувати свої права і законні інтереси на території Німеччини. Саме кваліфікований адвокат, що володіє відповідною ліцензією, яка дозволяє йому представляти інтереси клієнта на території всієї Німеччини, може стати Вашою правою рукою в рішенні навіть найскладніших і заплутаних проблем.

Всі права захищені. При копіюванні і передруку статті посилання на першоджерело обов'язкове.

Дата публикации: 10.04.16