Чи будуть заарештовувати квартири боржників за комунальні послуги?

Відібрати житло можуть тільки в тому випадку, якщо накопичиться сума боргу, співмірна з його вартістю

Співробітники столичного концерну «Центр комунального сервісу» повідомили, що за борги по житлово-комунальним послугам будуть накладати арешт на квартири неплатників. Директор концерну Катерина Саркісова зазначає, що оголошення про можливий арешт житла за борги — це планова робота в кінці року. За її словами, чиновники таким чином звертають увагу городян на те, що слід погасити заборгованості. Саркісова також зазначила, що з 800 000 столичних абонентів борги є у кожного п'ятого. При цьому близько 80 000 сімей систематично ігнорують оплату житлово-комунальних послуг.

- Сприймати ці заяви варто всерйоз, тому що в нашому законодавстві є загальна норма, згідно з якою стягнення може бути звернено на майно громадянина — як рухоме, так і нерухоме, — пояснив в ефірі радіостанції «Голос Столиці» юрист Євген Журавський.Борг перед містом за комунальні послуги точно такий же, як будь-який інший.

У законодавстві не встановлено ні нижній, ні верхня межа заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Але якщо сума боргу не перевищує десяти мінімальних зарплат (близько 13000 700 гривень), то служба може стягнути кошти за рахунок будь-якого іншого майна, крім житла. Тобто для стягнення за рахунок квартири має накопичитися така кількість боргу, щоб він став порівняємо з вартістю житла. Тому боятися, що у вас заберуть дах над головою за те, що ви заборгували, наприклад, 10 тисяч гривень, не потрібно.

У виконавчій службі, відповідно до Закону України про виконавче провадження, існує чітка черговість стягнення майна боржника. Спочатку відбувається списання активів — припустимо, коштів на рахунках. Після цього заарештовується цінне рухоме майно — автомобілі, дорога побутова техніка. І тільки потім йде стягнення нерухомого майна, тому що воно є найбільш проблематичним об'єктом — для такого випадку передбачена ускладнена процедура оцінки, торгів.

Держвиконавці можуть також накласти в судовому порядку заборону на виїзд боржника за кордон. Вже були прецеденти, коли людина тільки в аеропорту дізнавався, що йому заборонений виліт. Хоча подібна практика має певний відсоток успішного оскарження в судовому порядку.

Проте пенсіонерам, малозабезпеченим людям, у яких грошей вистачає тільки на їжу, житлово-комунальні служби йдуть назустріч. Для цього пенсіонеру або людині, яка не може в повному обсязі сплачувати всі свої комунальні платежі, необхідно підійти за адресою його обслуговуючого підприємства та реструктуризувати власний борг. Суму розбивають на певні частини. І виплата нерідко розтягується на кілька років. Якщо боржник буде дотримуватися відповідного графіка, то комунальники не стануть звертатися до суду за стягненням грошей.

Якщо ж все-таки дійшла до арешту квартири, відкривається виконавче провадження. У боржника є сім днів, щоб добровільно оплатити платіжки. У разі невиконання суд має право, винісши відповідну постанову, накласти арешти на рухоме і нерухоме майно. Як показує практика, фактично відразу після зазначеного терміну держвиконавці заарештовують рухоме і нерухоме майно.

Деякі в подібній ситуації ще сподіваються на те, що 47-та стаття Конституції України гарантує кожному громадянину право на житло. Але це вже буде скоріше теоретичним протистоянням.

Дата публикации: 13.01.16