Чи виживуть дрібні банки в Україні або доля у всіх однакова

Четверта група або група, куди входять дрібні банки, займає більшу половину платоспроможних фінустанов України. Однак, складна економічна ситуація провокує на збільшення числа неплатоспроможних і проблемних банків. Виходячи їх цього, варто задуматися що ж буде з дрібними банками, чи зможуть вони пережити банківська криза, що триває донині.

У ході щорічної SME Banking Conference заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб, торкнувся питання життєдіяльності малих банків. Він заявив, що НБУ не планує ні в якому випадку обмежувати розвиток малих банків, якщо вони мають достатньо капіталу. За його словами, Нацбанк уже обговорює заходи, які сприятимуть проведенню угод злиттів і поглинань за участю малих банків.

«Питання не в тому, чи залишаться великі чи малі банки. Питання в тому, щоб залишилися здорові банки », — підкреслив Дмитро Сологуб.

В даний момент багато дрібних банків потребують докапіталізації, при чому у великих розмірах, і на жаль для багатьох додаткове фінансування залишається відкритим і невирішеним питанням.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання "Кравець і партнери", адвокат Ростислав Кравець вважає, що дрібні банки можуть закритися, якщо НБУ буде збільшувати нормативи, крім того Нацбанк може обмежувати дрібні банки виходом на міжбанк і продажем валюти, таким чином, фактично відлякати клієнтів від банку, тоді банк не зможе виконувати заявки клієнтів.

"На мій погляд дрібні банки, які займаються дрібним бізнесом, будуть існувати в Україні ще дуже довго. Єдине, що кількість філій, а також об'єднань даних банків, буде відокремлено або одним регіоном або сусідніми регіонами або регіонами, де фінансова промислова група веде свій бізнес ", — вважає Ростислав Кравець.

Загрозою тривалості життя для дрібних банків може також стати стрімке збільшення кількості проблемних кредитів. За даними НБУ тільки за 2014 рік їх частка у сукупному обсязі наданих банками позик зросла з 7,7% до 13,5%. Статистика ж свідчить, що більшість вітчизняних банків мають близько половини проблемних кредитів у своїх активах. Подальший економічний спад і коливання курсу гривні сприятимуть ще більшому зниженню платоспроможності позичальників.

Кредити — не єдина небезпека чатує дрібні банки. Для фінансових організацій немає ситуації гірше, ніж розірвання депозитних договорів. Зростання інфляції, економічна волатильність тільки посилює бажання вкладників забрати свої вклади по закінченню терміну дії договору.

У результаті всіх цих негативних явищ більшість дрібних банків вже зараз працюють з негативною прибутком. Яка кількість дрібних банків буде йти і, відповідно, залишиться невідомо. У першу чергу банкрутство торкнеться тих банків, які не отримають рефінансування НБУ. У зв'язку з цим очікується поява в деяких банках тимчасової адміністрації, а в разі відсутності потенційного інвестора — можлива їх повна ліквідація.

Коментує Олена Домуз, директор з ризиків Банку Кредит Дніпро

Звичайно ж, в умовах фінансово-економічної кризи, волатильності валютного ринку, погіршенням якості кредитних портфелів, зниженням рівня довіри українців до банківської системи країни в цілому дрібні банки найбільш уразливі. На відміну від великих фінансових структур, вони не оперують значними фінансовими потоками крупного системоутворюючого бізнесу, не реалізують великих інвестиційних проектів, мають значно менший обсяг депозитів населення тощо. Тобто в більшості випадків маленькі установи просто не мають можливості забезпечити себе такою подушкою ліквідності, яка могла захистити і протидіяти кризовим явищам.

Однак це не є ознакою того, що незабаром в Україні не залишиться фінансових установ з IV групи (шляхом поглинання більшими гравцями, злиття або ліквідації). Звичайно такі сценарії ми будемо спостерігати, але це не означає, що український банківський сектор зовсім втратить даний сегмент.

Банки, що мають підтримку акціонерів, узгоджені з регулятором плани капіталізації та які їх дотримуються, будуть і надалі функціонувати і розвиватися. І в цьому випадку ми маємо досить яскравий приклад: під час очищення банківської системи, ринок покинули не тільки дрібні, але й великі учасники, що, до речі, стало серйозним потрясінням для всієї системи.

Щодо подальшого розвитку фінустанов з IV групи, вважаю, що після остаточного очищення банківської системи України, у всіх, хто залишиться, досить високі шанси для подальшого розвитку. Приділяючи особливу увагу підвищенню якості обслуговування клієнтів — в дрібних банках набагато легше покращувати сервіс, ніж у великих, — активно розвиваючи віддалені канали продажів, удосконалюючи технічні можливості у проведенні грошових операцій, орієнтуючись не стільки на універсальність, а вибираючи для себе ключовий напрямок розвитку, дрібні банки цілком зможуть демонструвати високоприбуткову діяльність.

Коментує Михайло Папанов, директор з економічного аналізу та стратегічного планування банку VTB (Україна)

Невеликі банки існують в будь банківської системи, проте в Україні, на думку багатьох міжнародних фінансових експертів, їх надмірно велика кількість, при цьому багато хто з них існували й існують лише для тіньових схем.

У той же час невеликі банки, як правило, не володіють «певним брендом» і не є системно значущими для НБУ, а за підтримкою в капіталізації та ліквідності можуть звертатися тільки до акціонерів.

Виходячи з цього, «на плаву» залишаться 2 типу банків, яких зможуть підтримати їх акціонери — банки у складі фінансово-промислових груп (або дочірні муніципальні банки), обслуговуючі їх бізнес і банки, що мають вузьку спеціалізацію надаваних послуг без прив'язки до однієї групи клієнтів .

Ворожити на кавовій гущі не варто. Поки не вирішитися економічна · не стабільність, банківську систему вилікувати не вдасться. Навіть Нацбанк прогнозує повільну реанімацію банківської системи, оскільки процес відновлення економічного зростання очікується таким же. І лише за стабільної політичної та економічної ситуації реанімація банківської системи може відбутися в другій половині 2016 року.

Юлія Бондар, Finance.UA

Дата публикации: 13.09.15