Чим закінчиться реструктуризація валютних іпотек українців

Як говориться в прес-релізі НБУ, МВФ позитивно поставився до пропонованого варіанту вирішення проблеми валютних позичальників-фізосіб так як ініціаторами законопроекту виступили самі банки. Дійсно, в офіційному зверненні Незалежної асоціації банків України (НАБУ) до голови НБУ Валерія Гонтарєва з проханням підтримати законопроект відзначено, що його вже підтримали банки «зі значними обсягами проблемної заборгованості». Документ підписало керівництво Укрсоцбанку (вважається власником найбільшого портфеля валютних позик фізосіб в країні), Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Альфа-Банку, Платинум Банку, Укргазбанку, Мега Банку, Промінвестбанку, Укрексімбанку.

Ніякого перерахунку валютних позик за курсом 5 грн ./$ або по 8 грн ./$ не буде. Будуть списання частини кредиту, які почнуть проводити з поточною суми кредиту. Своїм законопроектом банкіри пропонують диверсифікувати списання по валютних позиках, відштовхуючись відразу від декількох критеріїв. А саме: тим, хто брали кредити на покупку єдиного житла або землі для будівництва такої житла, збираються списувати до 25% боргу. Людям, які оформили соціальне житло, планують списати не менше 50% заборгованості: мова про квартирах площею до 60 кв. м або будинках до 120 кв. м. Ще одна категорія — інваліди, ветерани, учасники АТО, багатодітні сім'ї, згідно із законопроектом, мають право на списання близько 70% боргу. Якщо ж учасник АТО став інвалідом 1 групи, маючи при цьому одне житло, то банк зобов'язується списати йому не менше 80% валютного боргу. 100% заборгованості пробачать інвалідам 1 групи, які брали участь в антитерористичній операції, маючи при цьому лише одне соціальне житло, а також спадкоємцям загиблих учасників АТО.

Крім того, законопроект передбачає списання штрафних санкцій, які банки накладали на своїх клієнтів через непогашення валютної заборгованості, починаючи з 1 січня 2014 р

Скільки спишуть

Питання реструктуризації валютних боргів, за словами головного фінансового аналітика РА «Експерт Рейтинг» Віталія Шапрана, надзвичайно актуальне на сьогоднішній день, як для позичальників, так і для самих фінустанов. «До кінця року деякі банки матимуть більше 50% у своїх портфелях проблемних кредитів, тому їм також потрібно розвантажити баланси», — підкреслив він.

Як мінімум, запуск програми реструктуризації дозволить банкам розформувати частину резервів. «Збиток те, фактичний, вони вже понесли, але не відобразили його у звітності, а ось резерви сковують їх активні операції», — додав Шапран.

З експертом погоджуються і банкіри. «Ми вважаємо, що рішення такого важливого на сьогодні питання, як реструктуризація валютних кредитів на умовах розробленого державою і банками законопроекту, є правильним і актуальним», — сказала «Вістям» начальник управління кредитування департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Олена Трояновська.

Дійсно, в портфелях українських банків зараз знаходиться, за українськими мірками, значна сума валютних кредитів. Згідно з даними Національного банку, станом на 1 серпня 2015 загальна кількість іпотечних кредитів становило 55,7 тис. Штук загальним обсягом $ 2,4 млрд.

Банкіри вважають, що прописані в законопроекті умови списання частини боргів населення, дозволять безболісно для обох сторін реструктурувати валютну заборгованість і зняти соціальну напругу, викликане курсовими коливаннями.

На думку Олени Трояновської, вищевказаний документ враховує пропозиції всіх сторін. «У законопроекті адекватно складені умови і обмеження. Це поступово допоможе відновити стабільність у банківській системі », — сказала вона.

Основною перевагою пропонованої системи реструктуризації Трояновська вважає те, що під дію майбутнього закону не потраплятиме сегмент позичальників, який брав валютні кредити на власні споживчі цілі.

Дійсно, з метою не допустити зловживань правом реструктуризації валютних зобов'язань з боку позичальників, документом передбачено цілий ряд обмежень. По-перше, в ньому присутня обмеження щодо цільового використання коштів. Реструктуризувати можна лише кредит, який отримував клієнт банку на покупку одного житла за умови відсутності іншої житлоплощі. Також є обмеження по сумі заборгованості. Списати можна лише частину кредиту, заборгованість за яким на 1 січня 2015 становила не більше 2,5 млн грн. (близько $ 150 тис.).

Які ризики

Але юристи також відзначають, що запропонований банківським співтовариством документ має масу нюансів. Приміром, позичальник може звернутися в банк із заявою про реструктуризацію протягом трьох місяців з дати набрання законом чинності, і банк має право розглянути дану заяву теж протягом цих трьох місяців. Але, за словами керуючого партнера юридичної фірми "Можаєв і Партнери» Михайла Можаєва, банк може свідомо затягувати цей термін, вимагаючи від позичальника різні додаткові документи. «І тільки коли банк отримає всі документи — для нього починає спливати даний термін в три місяці. З іншого боку, з прийняттям закону, через шість місяців втрачає силу закон «Про мораторій», що дозволить банкам повною мірою звертати стягнення на будь-який предмет застави позичальника », — підкреслив він.

Цей момент бентежить і старшого партнера адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислава Кравця. «На мій погляд, законопроект прописаний виключно з однією метою — скасування існуючого мораторію на продаж заставного майна», — підкреслив він.

Деякі «огріхи» в розглянутому потенційному законі підмітив і партнер юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Максим Копейчиков. Наприклад, як зазначає він, одним з критеріїв, дотримання якого необхідно для отримання права на реструктуризацію валютного іпотечного кредиту, є відсутність у власності позичальника або членів його сім'ї іншого житла. «Безумовно, ця вимога є справедливим. Але теоретично володіння позичальником на праві спільної часткової власності житловою нерухомістю в Криму чи на території проведення АТО (наприклад, при приватизації цього житла на початку 1990-х), тобто, об'єктами, які не можна використовувати або продати для часткового погашення боргу, може позбавити його права на реструктуризацію », — нарікає юрист.

При цьому Ростислав Кравець зазначає, що разом з прийняттям цього законопроекту, банки намагаються зберегти заплановану надприбуток.

Хоча, з юристом не погоджується Олена Трояновська зазначаючи, що за даними НБУ, тільки прямі витрати банків з найбільшим портфелем валютних кредитів від списання частини реструктурованого кредиту складуть близько 15 млрд грн відповідно до умов розробленого законопроекту.

При цьому, як повідомляє голова ради «ЕйСіАй — Україна» Павло Козак, Міністерство фінансів підрахувало, що банки через списання частини боргів можуть втратити 95 млрд грн. У той же час, НБУ озвучував збитки банківської системи в розмірі 15 млрд грн або 40%.

«Що ж стосується можливості продажу кредитних портфелів після реструктуризації, то, найімовірніше, подібна практика не буде користуватися великою популярністю через відсутність розвиненого ринку подібних послуг в Україні та чітких законодавчих правил, що регламентують подібні процедури», — резюмує Козак.

Марк Поллок, ВЕСТИ

Дата публикации: 15.10.15