Держспецзв’язку готує перехід на мобільний зв’язок за паспортами

Про це повідомили відразу кілька джерел на ринку. Цю інформацію підтвердив начальник управління зв'язків зі ЗМІ адміністрації Держспецзв'язку Віталій Кукса.

Він уточнив, що відомство незабаром опублікує проект змін до правил надання телекомунікаційних послуг, де будуть прописані норми ідентифікації громадян.

Нововведення, за його словами, буде впроваджуватися постановою Кабміну. Крім того, доведеться внести правки до профільного телекомунікаційний закон.

За оцінками GfK Ukraine за 2012 рік, за підписаними договорами послуги зв'язку отримують лише 3% абонентів-фізичних осіб. Зараз компанія такої статистики не веде. Експерти кажуть, що з тих пір ця цифра навряд чи сильно змінилася.

Ідентифікувати всіх українських pre-paid-абонентів зажадали силовики через постійні загроз тероризму.

"Україна чи не остання країна в світі, де немає ідентифікації. Це імплементація європейського законодавства. Є побажання представників ЄС і США, щоб ця норма була швидше впроваджена", — розповідає Кукса.

Представники профільного регулятора ініціативу схвалюють. "НКРЗІ підтримує ідею загальної ідентифікації мобільних абонентів, які обслуговуються на умовах pre-paid. Ця ініціатива особливо важлива в нинішнє напіввійськовий час", — говорить член комісії Олександр Скляров.

Однак деякі представники галузі і чиновники сумніваються в необхідності нововведення.

"Я не впевнена, що це так потрібно. Під грифом" безпека для країни під час війни "можна протягнути будь-яке" поліцейське "рішення", — заявила глава недавно створеного департаменту цифрової економіки при Мінекономіки. З цим відомством проекти Держспецзв'язку теж ще належить узгодити.

За словами Кукси, поки ідентифікація буде проходити за паспортом, але якщо приймуть закон про ID-картки, то можна буде і по ній. Старих абонентів зареєструють у міру звернення до служби підтримки.

Для мобільних компаній, додав Кукса, встановлять певний термін, за який вони повинні будуть встигнути позбавити анонімності всіх абонентів. За цей термін їм ще належить поторгуватися.

Обов'язкова ідентифікація вже прописується в документах, які регламентують роботу нових телеком-послуг. Наприклад, збереження номера при зміні оператора.

З фінальну версії порядку надання цієї послуги випливає, що абонентам, які отримують послуги знеособлено, може бути відмовлено в наданні нової послуги.

"Абонент — фізична особа вказує у заяві прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу", — сказано в проекті. Скоро подібні норми діятимуть і для надання інших послуг мобільного зв'язку.

Учасники ринку мобільного зв'язку поки не бачили нових документів, але заздалегідь дають зрозуміти, що вони зовсім не в захваті від запропонованих нововведень.

"Близько 90% українських абонентів — це абоненти передоплати. Якщо мова буде йти навіть про поетапну їх ідентифікації, зробити це буде складно, довго і дорого. Мобільним операторам доведеться йти на чималі витрати, пов'язані з укладанням і зберіганням договорів, веденням баз даних", — говорить начальник відділу зв'язків з громадськістю "МТС-Україна" Вікторія Рубан.

"Процедура ідентифікації абонентів передбачена в телекомунікаційному законодавстві в якості добровільного вибору, на розсуд клієнта, — підкреслює директор з регуляторно-правового забезпечення" Київстару "Андрій Осадчук. Проте обговорювати з владою зміни до закону він готовий.

Мобільні оператори також побоюються, що особливий порядок реалізації сім-карт виключить можливість вільного продажу стартових пакетів в неспеціалізованих торгових точках. Особливо це вдарить по продажах в невеликих населених пунктах, де спеціалізованих магазинів немає.

Рубан підкреслює, що в країнах, де стартові пакети продаються виключно за паспортами, обійти це обмеження не складає труднощів: договору оформляються зловмисниками на чужі паспорти.

Це вже не перша спроба Держспецзв'язку позбавити анонімності мобільних абонентів. Антологічного була здійснена ще за старої влади — влітку 2012 року. Тоді був опублікований проект змін до закону.

Війни тоді не було, але чиновники пояснювали, що зниження рівня анонімності абонентів дозволить правоохоронним органам більш якісно виконувати свою роботу. Ринок тоді відреагував категорично проти, і ідея поросла мохом. Цього разу ініціатива виглядає більш підготовленою.

Дата публикации: 11.04.15