«Дистанційне навчання — достатньо економно: чи не витрачаєш час і гроші на проїзд та оренду житла»

На початку осені студенти евакуйованих вузів сходу нашої країни опинилися перед вибором: перевестися до іншого навчального закладу України або отримати знання дистанційно?

Далеко від дому, друзів і звичного способу життя виявилися багато жителів Донбасу. Як пережити ці зміни, адаптуватися до всього нового і при цьому не втратити шанс отримати освіту? З такою проблемою зіткнулися молоді біженці зі сходу України. Вузи сходу на початку осені були евакуйовані в інші регіони України, і сотні студентів опинилися перед вибором: піти вчитися в «новоросійський» вуз, перевестися в будь-яке інше навчальний заклад України або ж отримувати знання дистанційно.

Навчання «на видаленні» досить нове для нашої країни явище, тому викликає багато питань і сумнівів. Але все ж чимало студентів зі сходу України зупинилися саме на цьому варіанті. Причиною стала, по-перше, безвихідь — адже багато хто просто не змогли виїхати з окупованих міст. До того ж до грудня у навчалися на бюджеті не було можливості перевестися до іншого ВНЗ, при цьому зберігши за собою місце, грошей же на оплату контрактного навчання у біженців не було. Можливість відвідувати пари як вільний слухач забезпечувалася указом Кабінету міністрів України від 27 серпня. На початку грудня у переселенців з'явилася надія на повноцінне зарахування: Кабмін розпорядився зараховувати студентів Луганської та Донецької областей в ті вузи, куди вони ходили на заняття як вільні слухачі. Але багато хто не скористалися цим шансом і продовжили навчання дистанційно у своїй альма-матер.

- Неготовність до настільки радикальних змін в житті відкрила для мене можливість дистанційного навчання, — каже студентка Східно-Українського національного університету імені Володимира Даля Ольга Кравченко.Дуже складно в один момент кинути все і вибрати нове місце навчання. До того ж за допомогою дистанційного навчання можна спробувати себе в інших видах діяльності, поєднувати роботу і навчання.

Не тільки біженці змушені навчатися «на видаленні». З лютого так робить більшість студентів українських вузів. Ця необхідність викликана складною економічною ситуацією в країні.

Серед особливостей дистанційного навчання в українських вузах — відсутність лекційних аудиторій. Замість викладача — екран комп'ютера. Навчаючись таким чином, студентам не доводиться хвилюватися перед захистом реферату, пити валер'янку перед іспитом. Годинники лекцій замінив електронний файл з матеріалом заняття, а живе спілкування з одногрупниками — суха листування в Інтернеті.

- Дистанційне навчання явно не розраховане на першокурсників — вчорашніх школярів, — вважає викладач Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Пивоваров.Але серед позитивних моментів варто відзначити те, що такий підхід до навчання сприяє самоорганізації студентів, які проходять справжню перевірку на міцність і впевненість у вибраної спеціалізації.

Крім того, Сергій Пивоваров вважає, що готовність студента до самостійної роботи і чітко розроблена система навчання, грамотне і зручне побудова спеціалізованого сайту для обліку і контролю цілком можуть замінити традиційні лекції та семінари, а альтернативою особистого спілкування викладачів зі студентами можуть стати онлайн-відеоконференції. Про це свідчить багаторічний досвід провідних світових університетів.

Самі ж студенти дистанційного навчання розповіли про таких його переваги: ​​вільне розклад, отримання лекційного матеріалу будинку, що важливо в складний для країни період, можливість проявити себе в інших видах діяльності, набуття досвіду роботи, заняття саморозвитком, а також економія коштів.

- Все, що тобі необхідно, — це доступ до Інтернету, — стверджує студентка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Діана Суботіна.До того ж дистанційне навчання досить економно: чи не витрачаєш гроші і час на проїзд та оренду житла. На жаль, монітор комп'ютера не завжди дає відповіді на виникаючі в ході навчання питання, і багато чого залишається незрозумілим. Хоча ми і можемо зв'язатися з викладачем по скайпу, телефону або електронною поштою, але все ж це не замінить пояснення матеріалу в аудиторії вузу.

Головним мінусом дистанційного навчання багато хто вважає відсутність практичних занять, адже оволодіти деякими спеціальностями без цього просто неможливо.

Традиційна сесія — найбільш напружений період навчання, під час якого студент забуває про сон, зустрічаючи світанок в оточенні конспектів і книг. А в дистанційному режимі вона виглядає дещо інакше.

- Ледь прокинувшись, вмикаєш комп'ютер, заходиш на офіційний сайт навчання — і … понеслася душа в рай, — розповідає студентка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Анастасія Стащук.Завантажуєш завдання, виконуєш їх, відправляєш. І так протягом дев'яти годин: голова болить, очі червоні. Ускладнилося все тим, що вуз, не маючи достатнього досвіду в проведенні дистанційного навчання, не відразу зміг організувати процес, і більшість завдань з'явилося за кілька днів до закриття сесії. На щастя, з другого семестру планується потижнево розподіл навантаження.

Здавали студенти дистанційно і іспит. Ніхто, як прийнято при звичайному вузівському навчанні, що не заклинав «Шара, прийди!» У ніч перед іспитом, не тягнув тремтячою рукою квиток.

- Викладач висилав нам тест в програмі My test, ми виконували завдання і відправляли йому, — ділиться досвідом студентка Донецького національного університету Ірина БРУСЛІНОВСЬКИЙ.Зрозуміло, час на виконання завдань було обмежено. До того ж, якщо студент старанно вчився протягом усього семестру — хороший бал могли поставити і на основі поточних оцінок.

Скласти іспит дистанційно можна і таким способом: студент зв'язується з викладачем по скайпу і в усній формі відповідає на запитання. Інтервал між отриманням завдання і відповіддю становить в такому випадку п'ять хвилин.

- Наскільки ефективна така перевірка знань, сказати складно, — говорить викладач Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Вікторія Свідовський.У цьому, як на мене, і полягає головний мінус дистанційного навчання, адже ми не можемо гарантувати виконання отриманих завдань самими студентами. А модульна контрольна робота, наприклад, не передбачає взаємодії зі студентами в скайпі.

Чи приживеться онлайн-навчання в Україні, покаже час. Поки ж воно викликає досить багато питань і сумнівів. Але сучасне постіндустріальне суспільство рухається в бік отримання безперервної освіти, що передбачає можливість оволодіння відразу декількома професіями і постійний розвиток. Зараз, коли в країні йде війна, для студентів зі сходу України та з Криму дистанційне навчання — практично єдина можливість здобуття вищої освіти.

Дата публикации: 14.03.15