Довіряти і перевіряти: у день заощаджень гострі питання про фінанси

+30 Жовтня відзначається Міжнародний день заощаджень

Вже протягом практично століть 30 жовтня у всьому світі відзначають День заощаджень. У свята своя довга історія і традиції. Але, мабуть, для українців тема заощаджень в умовах кризи банківської системи особливо важлива і чутлива. Ще б! За останні два роки десятки банків визнані неплатоспроможними і тепер виводяться з ринку, а сотні тисяч громадян стали жертвами банкрутств. При цьому сьогодні фінансисти, економісти та експерти ринку стверджують, що ситуація почала змінюватися в кращий бік.

Багато в чому стабілізація стала можливою завдяки зміненим правилам гри для учасників ринку. Звичайно ж, мова йде про банківську реформу — до слова, однією з найболючіших в країні. Напередодні свята всіх фінансистів світу на гострі питання про те, чи допоможуть жорсткі методи відродити фінансовий сектор в Україні, чи стане краще клієнтам від таких нововведень і чи зможе галузь розвиватися найближчим часом, відповіла Олена Малинська (на фото), голова правління одного з великих українських фінустанов — Банку Кредит Дніпро.

- Олена Олександрівна, як ви вважаєте, сьогодні вже можна говорити про те, що відносини між банками і клієнтами якось змінилися?

- Однозначно можна. Одне з підтверджень цьому — прийнятий влітку закон про строкові депозити. Я вважаю, це чесна і взаємовигідна практика. Клієнт за таким видом вкладів отримує найбільш високу прибутковість, а банки — можливість краще управляти ліквідністю. Приємно констатувати, що українці спокійно поставилися до ініціативи і, судячи з клієнтам нашого банку, навіть воліють розміщувати кошти саме на цей вид депозитів. За 3,5 місяці дії пропозиції у банку ми повністю змінили свій депозитний портфель, який тепер на 70 відсотків складається з строкових вкладів, і ці цифри постійно зростають. В останній місяць 96 відсотків нових клієнтів розмістили у нашому банку кошти на депозити з фіксованою датою виплати.

Крім того, українці безумовно стали фінансово більш грамотними. Після пережитого шоку від банкрутств вітчизняних фінустанов до питання вибору фінансового партнера вони ставляться набагато уважніше, враховуючи насамперед історію і репутацію банку, а не, приміром, розмір депозитних ставок.

- А що з депозитними ставками? Чому вони знижуються останнім часом?

- Зниження депозитних ставок в цілому по системі — це позитивний тренд і ознака того, що ситуація в банках помітно покращилася. У фінансових установ немає необхідності залучати гроші за високою ціною, щоб пережити кризу. Та й зниження відсотків за вкладами відкриває більше можливостей для зменшення вартості кредитів. Адже всі розуміють, що кошти, залучені на депозити, спрямовуються на кредитування. Відповідно, чим нижче будуть депозитні ставки, тим дешевше для клієнтів виявляться ставки по кредитах.

- Чи варто українцям побоюватися подальшого масового виведення банків з ринку?

- Мабуть, очищення ринку від недобросовісних або слабких учасників було найболючішою заходом. І потрібно бути відвертими самим з собою: без неї неможливо створити здорову консолідовану фінансову середу, де всі учасники приймають правила чесної конкурентної боротьби і готові вести прозору діяльність. Саме на це і спрямовані дії регулятора, а відповідно, і на те, щоб зміцнити довіру українців до своїх фінансових партнерам, додати впевненості в їх стресостійкості та надійності. Адже після очищення системи на ринку залишаться тільки найсильніші фінустанови. І для нашого банку велика честь опинитися на цьому оновленому ринку серед кращих гравців.

Зараз темпи виведення фінустанов з ринку помітно знизилися, але дана міра все ще не припинилася. Не виключаю, що в результаті модернізації банківського сектора в Україні залишиться менше 100 банків, хоча до кризи їх було майже 200.

- Що потрібно знати пересічному українцеві, щоб бути впевненим, що банк, в якому він обслуговується, в один прекрасний момент не виведуть з ринку?

- Насправді тут багато критеріїв. Насамперед я порадила б звертати увагу на те, як фінустанови виконують нові вимоги регулятора ринку. Наприклад, сьогодні одним із пріоритетних завдань НБУ є контроль над розкриттям інформації про власників всіх українських банків. І повірте, це дуже важливо: клієнти мають право знати про акціонерів тієї чи іншої фінустанови, розуміти їх плани щодо подальшого розвитку банку, мати відомості про капітали, рівні підтримки.

Ми, наприклад, зараз чекаємо від НБУ фінального узгодження поданих влітку цього року документів, після якого 100 відсотків істотної участі Банку Кредит Дніпро перейде компанії, єдиним акціонером якої є Віктор Пінчук.

Ще один дуже важливий аспект для того, щоб банк залишався на ринку, — своєчасна і планомірна капіталізація відповідно до вимог Нацбанку. Фінансові структури повинні мати достатній рівень ліквідності для того, щоб у разі необхідності покривати ризики. Ті фінустанови, які не готові виконувати запропоновані регулятором ринку плани капіталізації, не будуть у подальшому надавати фінансові послуги. Можу навести приклад: за півтора кризових року Банк Кредит Дніпро збільшував статутний фонд двічі — на 270 000 000 гривень в кінці 2014 року і на 250 000 000 гривень влітку цього року — до 835 000 000 гривень. До кінця поточного року ми плануємо провести ще одну капіталізацію на суму близько 640 мільйонів гривень. Завдяки постійній підтримці нашого акціонера ми рухаємося відповідно до плану, погодженого з НБУ.

Всі ці заходи здатні повернути віру громадян у фінансову систему. Розуміння того, що ринок ліквідний, що тут залишилися тільки ті гравці, які гідно пережили самі непрості часи в сучасній українській історії, банки, чиї акціонери хочуть і готові надалі їх розвивати, — ось що здатне змусити українців повірити: нарешті ситуація змінюється , вони захищені від фінансових ризиків і економічних потрясінь.

- Чи можемо ми вже говорити про якісь результати банківської реформи? Адже фінансовий сектор почали модернізувати одним з перших в країні?

- Реальна мета ще далека, але важливі кроки до її втілення зроблені. Те, що ми маємо станом на сьогодні, я б назвала проміжними досягненнями. У першу чергу це стосується зрослого довіри українців до банків — одним з головних завдань реформи. Довіра виражається в збільшив кількість депозитів, які прості люди довіряють банкам. І якщо раніше це стосувалося тільки гривневих вкладів, то, наприклад, вже у вересні зростання продемонстрували і внески в доларах і євро. Така тенденція яскраво демонструє в тому числі і стабілізацію валютного ринку. Як бачимо, паніки серед населення немає, українці здають валюти більше, ніж купують. Обмежувальні заходи для міжбанківського ринку поступово пом'якшуються. Нацбанк заявив, що до середини наступного року вони можуть бути і зовсім скасовані. Українці відходять від пережитого шоку у зв'язку зі скороченням банківського ринку, бачать якісні зміни в системі і все більше переконуються в тому, що фінсектор дійсно одужує. Повернення депозитів населення дозволяє банкам нехай і повільно, але відновлювати кредитування приватних клієнтів та бізнесу. А повернення інвестицій в економіку — також одна з основних цілей реформи. Наш банк розвивається відповідно до трендами ринку, і ми поступово починаємо нарощувати обсяги фінансування українського бізнесу.

Зараз ми націлені на підтримку однієї з найбільш значущих і стратегічно важливих галузей — сільського господарства. Пропонуємо клієнтам-аграріям безресурсні інструменти, такі як торгові векселі, і вже готові переходити безпосередньо до кредитування сільгосптоваровиробників. І, щоб ця підтримка була максимально ефективною і взаємовигідною, нам необхідно якісно переорієнтуватися на західні формати, розробляти такі кредитні пропозиції, які відповідали б кращим світовим практикам. Вважаю, що до цього необхідно готуватися вже сьогодні. Ми хочемо вчитися і ставати краще: нещодавно наш банк став партнером Міжнародної фінансової корпорації, що входить до групи Світового банку. Одні з кращих фахівців у своїй справі будуть ділитися досвідом з нашими співробітниками, надаючи консультаційну допомогу, проводячи спеціальні тренінги, допомагаючи розробляти методику агрофінансування, після чого ми плануємо перейти до розробки спільних продуктів і реалізації більш глибокої стратегії співробітництва.

- Банківська система також евроінтегріруется?

- Більше того, весь комплекс заходів, реалізований зараз у фінансовому секторі, спрямований саме на те, щоб українська банківська система відповідала стандартам Євросоюзу.

- Що, на вашу думку, для цього потрібно в першу чергу?

- Думаю, крім здійснюваних заходів, необхідний відкритий і чесний діалог між суспільством, банками та представниками влади. Нам потрібно слухати і чути один одного, щоб знаходити вигідні, наскільки це можливо, шляхи вирішення проблем. Важливо, щоб кожен розумів: реформа фінансової системи — це якісні зміни не тільки в діяльності фінструктур, але і у взаєминах всіх учасників.

Наприклад, закон про реструктуризацію валютних кредитів, який збиралися ухвалити влітку цього року, ніяк не можна назвати результатом конструктивного діалогу. І тільки зараз, після довгих дискусій у суспільстві, з'явився шанс, що рішення незабаром буде прийнято. Вже є проект закону, розроблений банкірами і державою з урахуванням побажань позичальників. Цю законодавчу ініціативу позитивно оцінив і МВФ. Законопроект не передбачає перерахунок валютних кредитів за непідйомну для банків пільговим курсом, а передбачає списання частини боргу в залежності від категорії позичальників.

Також важливий момент для переформатування ринку — захист прав кредиторів. Зараз ситуація йде так, що права в основному на стороні позичальників. Економічна криза, падіння платоспроможності населення призвели до того, що багато клієнтів справді втратили можливість виконувати свої зобов'язання перед банками. Але основна проблема не тільки в цьому. Як правило, багато з таких клієнтів готові шукати зі своїми банками спільні шляхи вирішення. Головне питання полягає в тому, що все частіше стали з'являтися недобросовісні клієнти, які намагаються піти від відповідальності, скориставшись нестабільної економічної і військової ситуацією. Іншими словами, використовуючи реальні біди суспільства у своїх корисливих цілях. За цей період наш банк також стикався з подібними випадками.

Відповідно, кожен учасник ринку зараз повинен розуміти, що йти від своїх зобов'язань в подальшому більше не вийде. Фінансовий сектор перезавантажується, і вирішення питань боротьби з недобросовісними позичальниками, а також питань підвищення якості кредитних портфелів українських банків має бути одним з пріоритетних у найближчому майбутньому. Адже сумлінні і порядні клієнти-позичальники, своєчасно і в повному обсязі повертають кредити, — запорука спокою і впевненості кожного клієнта-вкладника.

Дата публикации: 29.10.15