Фізособам можуть дозволити збанкрутувати

У Верховній Раді активізувалася робота над законопроектом про банкрутство фізосіб. Законопроект №2714 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання процедури банкрутства фізичної особи з метою забезпечення економічної та соціальної стабільності суспільства" був зареєстрований у парламенті ще в квітні, але тільки минулого тижня з'явилися правки в документ, і виправлений законопроект був направлений на заміну.

У прес-службі профільного Комітету Верховної ради пояснили, що попередня редакція законопроекту вимагала суттєвого доопрацювання, він не знайшов би підтримки в залі, тому була створена робоча група для вдосконалення документа.

"Це абсолютно новий документ, з новим складом авторів і наповненням, просто зареєстрований під тим же номером", — прокоментували в прес-службі комітету.

Вольга Шейко, юрист юридичної фірми "Астерс", вважає, що останні відгуки голосів народних депутатів за прийнятий раніше Закон "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" пов'язані з відновленням роботи над законопроектом про банкрутство фізичних осіб, як альтернативи для валютних позичальників.

"Саме банківське лобі, на мою думку, затягувало введення інституту банкрутства фізичних осіб, про впровадження якого говоритися вже багато років, так як найменше в цьому зацікавлене", — зазначає юрист.

Сергій Рибалка, один з авторів законопроекту і голова Комітету з питань фінансів і банківських послуг, на своїй сторінці в мережі фейсбук зазначає, що вважає цей законопроект надважливим для вирішення проблеми з валютними позичальниками.

Хто зможе збанкрутувати

Законопроектом передбачається, що банкрутом може бути оголошено фізособа, вимоги щодо якого не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку і становлять не менше трьохсот мінімальних зарплат (сьогодні це 365,4 тис. Грн).

Крім того, фізособа зобов'язана сама звернутися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості розрахунку з іншими кредиторами. Ще одна причина банкрутства — невиконання фізособою плану реструктуризації боргів.

З моменту початку процедури банкрутства призначається уповноважена особа-розпорядник майном боржника.

Після цього фізособа не має права без письмової згоди розпорядника здійснювати операції (договори) щодо придбання та / або відчуження майна, вартість якого становить більше тридцяти розмірів мінімальних заробітних плат, нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі і транспортних засобів; передачі в оренду нерухомого майна; отримання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна; передачі майна в заставу.

Процедура розпорядження майном боржника розтягнеться на 115 днів і може бути продовжена за рішенням суду. У цей час боржник зобов'язаний надати план рестркутурізаціі боргу. Якщо план не буде надано, або, надалі, не виконуватиметься боржником, введеться процедура реалізації майна. За законом, вона може займати не більше року.

Порядок реалізації майна встановлюється зборами кредиторів, при цьому є соціальна складова: забороняється реалізовувати житло боржника загальною площею менше 65 метрів квадратних або земельну ділянку загальною площею не більше 0,4 га, якщо вони є єдиним придатним для його проживання і проживання членів його сім'ї місцем і не є предметом іпотеки.

Банкрутство із секретом

Боржникам доведеться непросто. По-перше, у разі визнання фізособи банкрутом, суд виносить рішення про тимчасове обмеження права на виїзд за кордон. Крім того, протягом п'яти років з дати визнання боржника банкрутом така фізособа не має права без вказівки факту свого банкрутства у відповідному договорі набувати майно або брати грошові кошти в кредит, укладати договір поруки та передавати майно в заставу.

В добавок, протягом п'яти років з дати визнання фізичної особи банкрутом, їм не може бути порушена нова справа про банкрутство.

Але Вольга Шейко попереджає, що введення інституту банкрутства не вирішить всіх проблем фізичних осіб, так як потрібно думати не тільки про сьогоднішній день, а й про те, що в майбутньому звертатися за кредитом, можливо, доведеться ще не раз.

"Який банк піде на ризик видавати кредит фізособі банкруту, навіть якщо його добробут покращиться?", — Знизує плечима Шейко.

Сам законопроект, на думку юриста, потребує доопрацювання, тому що не у всіх його аспектах врахована специфіка саме фізичної особи. Наприклад, рух грошових коштів не через розрахункові рахунки, а готівкою і ризики залучення "своїх" кредиторів не враховані в законопроекті взагалі.

Василь Кузьменко, юрист ЮК "Алексєєв, Боярчуков і партнери" скептично налаштований щодо законопроекту і звертає увагу, що в сьогоднішніх реаліях чинне законодавство дозволяє банку (втім, і будь-якому іншому кредитору) "переслідувати" боржника в повному обсязі, накладаючи арешти на його майно , грошові кошти та інше до повного виконання своїх зобов'язань, законопроект ж дозволяє фізичній особі почати "життя без боргів" просто обнулила через процедуру банкрутства всі наявні борги.

"В цілому, не маючи істотних претензій до законопроекту з точки зору самої процедури, є питання про її своєчасності у зв'язку з низькою правовою культурою в суспільстві і з великою кількістю вже взятих кредитних коштів. Всім відомі тисячі випадків переоформлення майна на родичів або третіх осіб, спроб ухилитися від виконання зобов'язань, відсутність реального механізму, який би дозволив покарати осіб, винних у доведенні до банкрутства або умисному банкрутство, та інше ", — розмірковує Кузьменко.

Тому, будучи перспективним законопроектом, його прийняття призведе до підвищених ризиків для банків, посилення правил видачі кредитів, підвищенню процентної ставки і зростання кількості неповернених кредитів.

Дмитро Крепак, глава правління Кредобанку, також вважає, що документ потребує доопрацювання.

"Інструмент банкрутства буде ефективно працювати без зловживань, якщо, по-перше, передбачити у законодавстві кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та незаконні дії у разі банкрутства. По-друге, варто посилити наслідки реального банкрутства", — розмірковує він.

За його словами, слід передбачити заборону на отримання нових кредитів або укладення договорів поручительства або застави, а також на зайняття незалежною професійною діяльністю та зайняття керівних посад в державних органах або комерційних організаціях.

"Громадяни мають усвідомлювати всю серйозність наслідків банкрутства і обережно брати на себе кредитні ризики. Це нормальна світова практика. Наприклад, у Японії — людина, оголосила себе банкрутом, довічно не може володіти значним майном або займатися бізнесом, а також керувати компаніями або займати державні посади ", — упевнений Крепак.

З ним згодні й в ОТП Банку, і впевнені, що такі норми повинні працювати комплексно: якщо позичальник банкрут і банк може пред'явити претензії лише в обсязі застави, то тоді такий позичальник повинен потрапляти в "чорний список", втрачаючи можливості далі отримувати кредити в інших банках.

Незалежна асоціація банків України також вважає створення такого інституту правильної практикою, але передчасною.

"Це може призвести до масової відмови позичальників виконувати перед банками свої кредитні зобов'язання. Є цілком обґрунтовані загрози того, що процедура банкрутства фізичної особи буде використана несумлінними боржниками для штучного позбавлення від боргів навіть за умови існування реальної можливості їх погашення", — говорилося в листі організації до НБУ.

На думку Асоціації, розглядаючи питання про впровадження в Україні інституту банкрутства фізичних осіб, необхідно одночасно враховувати і ряд факторів, які мають вирішальну роль при прийнятті рішення про своєчасність впровадження Україні такої процедури.

"Необхідно враховувати і особливості національного менталітету, адже введення інституту банкрутства фізичних осіб в Україні може призвести до масових зловживань, не тільки з боку недобросовісних позичальників: обов'язково з'являться спеціалізовані фірми, які займатимуться фіктивним банкрутством фізичних осіб. Підсиляться прояви корупції в судовій сфері", — зазначають в НАБУ і пропонують одночасно з введенням нових механізмів, передбачити і посилити кримінальну відповідальність за вчинення злочинів у цій сфері.

Ще одним аспектом, який має бути вирішено до впровадження механізмів банкрутства фізичних осіб — це детінізація доходів фізичних осіб. Адже не секрет, що в Україні не подолана явища зарплат "в конвертах", оформлення майна на третіх осіб, приховування інших доходів і неофіційного працевлаштування.

"При таких" сприятливих "для шахраїв умов, процедура банкрутства буде масово використовуватися з метою ухилення від сплати кредитів, не тільки може призвести до колапсу кредитування і значних втрат банків, але й негативним чином відбитися на сумлінному населенню країни", — застерігають в Асоціації.

Таким чином, без посилення прав кредиторів і відповідальності позичальника, а також розгортання роботи з підвищення кредитної культури і дисципліни у позичальника, законопроект ризикує з правильного початку перерости в чергове популістський захід.

Дата публикации: 21.07.15