Конвертація валютних кредитів за курсом 5 гривень за долар: вирішення проблеми або крах фінансової системи?

Згідно з ним, обов'язкові умови реструктуризації — заміна інвалюти в гривню за курсом НБУ на дату підписання кредитного договору і неможливість збільшити процентну ставку за позикою, який став гривневим. Які позитивні та негативні наслідки для банківської системи може мати така норма в разі остаточного затвердження? Розпитував експертів Prostobank.ua

Марія Гуз, заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку BNP Paribas Group

Законопроект №1558-1 про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, прийнятий 9 квітня 2015 за основу, є ще жорсткішим, ніж меморандум про реструктуризацію валютних кредитів. Адже законопроект, на відміну від меморандуму, пропонує курс конвертації на дату підписання кредитного договору, який у більшості випадків становить 5 грн / дол.

Думаю, законопроект у такому вигляді не приймуть у другому читанні, так як прописані в ньому умови реструктуризації загрожують банкам величезними збитками, якщо втрати від конвертації не розділені з банками держава і позичальники.

Адже тільки на курсовій різниці банки отримають близько 80% збитків. А якщо надалі кредит буде обслуговуватися за ставкою, прописаної в первісному договорі, банкам загрожують додаткові збитки через недоодержання процентного доходу. Для розуміння: середня ставка валютного кредиту становить 9-12% річних, а гривневого — 24% річних.

На мою думку, законопроект буде відправлений на доопрацювання з підключенням НАБУ та інших банківських організацій. Необхідно знайти компроміс з розділення збитків і позначити чіткі критерії для визначення позичальників, чиї кредити можуть бути конвертовані. Оскільки поруч із реально постраждалими від знецінення національної валюти існують клієнти, які припинили виплачувати кредити задовго до девальвації, також є шахраї, є клієнти, які отримують дохід в іноземній валюті, є забезпечені клієнти, дохід яких дозволяє виконувати зобов'язання за договором навіть у поточних умовах.

Також виникає питання ризику по клієнтах, які мають договори в гривні. Особливо це стосується договорів, кредити за якими були недавно конвертовані в гривню з ринковою процентною ставкою і за ринковим курсом.

Іван Нікітченко, аналітик «Простобанк Консалтинг»

Закон у цьому виді є відверто популістським, і шансів, що він запрацює, дуже мало. Проти нього виступили банкіри, НБУ, і він суперечить програмі співпраці з МВФ. У сьогоднішній ситуації України дуже важливо продовжувати отримувати транші від МВФ, а такі закони можуть їх заблокувати. Навіть якщо парламент і зможе прийняти його остаточно, він, швидше за все, буде ветований, як це було з законом про мораторій на виселення.

Норма про перерахунок заборгованості за курсом на момент видачі кредиту (тобто по 5,05 грн / дол., Так як після 2009 року валютні кредити населенню вже не видавалися), є абсолютно несправедливою відносно банків і позичальників, які оформили кредити в гривні. З того часу минуло вже шість років, і рівень цін, зарплати і вартість нерухомості вже давно відіграли зростання курсу з 5 до 8 грн / дол.

Розглянемо на конкретному прикладі. Припустимо, що залишок по кредиту складає 50 тис. Дол. За курсом 5 грн / дол. це лише 250 тис. грн. Навіть самі розбиті квартири в Києві в найвіддаленіших спальних районах коштують мінімум 20 тис. Дол., Тобто за сьогоднішнім курсом 460-500 тис. Грн. Нагадаю: при цьому банку заборонено піднімати відсоткову ставку за позикою, сконвертировать в гривню.

Виходить, що шість років тому позичальникам треба було брати кредити у валюті під 8-14% річних, а не в гривні під 16-19% річних — тоді вони опинилися б у виграші. Чи можна вважати таку норму справедливою? Адже за новими правилами люди, що взяли кредит у валюті, зможуть продати свою квартиру, закрити кредит по курсу 5 грн / дол. і залишитися з великою сумою на руках.

Для банків реструктуризація за таким законом матиме дуже негативні наслідки — різка і дуже суттєва переоцінка портфеля, сильне скорочення платежів від позичальників, мораторій на два роки на виселення із житла навіть самих недобросовісних позичальників, фактична заборона на продаж кредиту колекторам або іншим організаціям (банк повинен спочатку запропонувати викупити борг позичальнику, а, враховуючи дисконт, сума в гривні стає зовсім смішний).

Більше того, якщо людина навіть після реструктуризації за курсом 5 грн / дол. не може обслуговувати кредит, банк повинен ще й знизити процентну ставку. При цьому в тексті закону зазначено, що позичальник повинен подати просто заяву на реструктуризацію, і банк не може вимагати інших документів. Як банк перевірить, чи може людина обслуговувати кредит насправді чи ні? Якщо до цього додати велику частку зарплат в конвертах, людині навіть при прохання банку буде легко показати офіційну зарплату в 1-2 тисячі гривень. Відповідно, банку доведеться знизити йому процентну ставку.

Вже існує Меморандум, погоджений за участю НБУ, комерційних банків, МВФ і представниками громадськості. Він є оптимальним і максимально справедливим у плані розподілу ризиків між банками і позичальниками. Все, що залишилося, — прийняти необхідні зміни до Податкового кодексу щодо резервів банків. Меморандум уже підписаний деякими банками, правда, залишилося чимало установ, які не підписали навіть такий компромісний варіант.

Інша крайність — також не гарна. Звалювати все на позичальників банкам не варто. Твердження, що люди самі знали на що йдуть, не витримують критики. Адже в кожному банку є співробітники, чия робота — враховувати ризики фінустанови. Вони отримують зарплати, які формуються з доходів банків, у тому числі і процентних. Крім цього, багато банків самі підштовхували позичальників оформляти валютні кредити, коли навесні-влітку 2008 року за системою було зниження гривневої ліквідності. Тоді навіть по схваленим кредитами були випадки, коли банк не міг перевести гривню і пропонував швидко переоформити кредит у валютний.

Заяви про те, що банки не зможуть обслуговувати валютні депозити, навряд чи відповідає дійсності. Валютними кредитами вже мінімум 6-7 років, а депозити залучалися максимум рік тому. Під що залучалися ці депозити? Знову банківські аналітики не змогли співвіднести ризики?

Було б добре, якби банки могли самі запропонувати валютним позичальникам реальні, компромісні варіанти вирішення проблем. Деякі установи, до слова, почали це робити ще влітку-восени 2014 року.

Для тих, хто вважає, що триразове зниження курсу гривні за рік — це проблема тільки самих позичальників, прийняття такого закону може і буде корисним.

Дата публикации: 15.04.15