Курс на 25: що діється з доларом в Україні і як НБУ рятує гривню

Останнім часом гривня знову подешевшала по відношенню до долара. Готівкову валюту все також важко купити легально, а на "чорному" ринку курс істотно відрізняється від офіційного.

При цьому в НБУ запевнили, що коливання в межах 21-23 грн — це нормально, а нинішнє ослаблення курсу є тимчасовим, воно викликане нерівномірним надходженням валютної виручки.

Інші фахівці стверджують, що причин ослаблення гривні набагато більше, серед них як тимчасові, так і довгограючі; як психологічні, так і об'єктивні.

В цілому ж валюту навіть зараз в Україні можна розглядати як звичайний товар, коливання ціни якого відображають рівень і знак дисбалансу попиту та пропозиції.

Фактори нинішнього ослаблення гривні

Місцеві вибори, що пройшли 25 жовтня. Населення звикло, що напередодні будь-яких виборів влада завжди стримує курс, а потім настає обвал, як це востаннє трапилося восени минулого року. Тому в такі періоди зростає попит на готівкову валюту.

Виплати депозитів клієнтам ліквідованих банків. Тільки за перші десять днів (з 8 жовтня) вкладникам "Дельта Банку" було повернуто 3,7 млрд грн, а всього ж 400 тис. Клієнтів отримають 7,6 млрд грн. У умовах зберігається недовіри до банківської системи тільки незначна частина виплачених компенсацій і засобів закінчилися договорів розміщуються на депозитах (хоча їх обсяг все-таки повільно зростає). Значна ж частина Гриньовою готівки люди спрямовують на купівлю валюти щоб захистити свої заощадження, в тому числі, від інфляції.

Критичні заяви МВФ за проектами податкової реформи. Також занепокоєння валютного ринку додає відстрочка з виділенням чергового траншу його кредиту.

Традиційно в IV кварталі відбуваються великі бюджетні витрати, які можуть провокувати додатковий попит на валюту. До того ж на гривневих рахунках уряду накопичилося багато готівки (станом на 1 жовтня, 47130000000 грн знаходилося на єдиному казначейському рахунку), яка частково "нависає" над валютним ринком.

З різних причин, в тому числі і через скасування валютних обмежень, збільшується число охочих придбати валюту на міжбанку, де пропозиція поки стабільно низька.

Український експорт хоч і зростає, але поки не дає тих валютних надходжень в економіку країни, які потрібні для надійної стабілізації курсу.

На гривню тисне сезонна інфляція. За даними Держстату, у вересні в місячному численні молоко подорожчало на 2%, яйця — на 9%, овочі — 6%, одяг і взуття — 18% та ін. У жовтні ціни не престали рости.

Спекулянти, хоч у менших масштабах, але продовжують спроби розгойдувати курс.

Фактори зміцнення курсу

У результаті місцевих виборів правляча коаліція не програла, це повинно принести деяке заспокоєння в настрою. Населення стане менше купувати валюту про запас, а експортери, можливо, стануть трохи більше валюти заводити в країну, а не тільки самих необхідний обсяг.

Експерти стверджують, що серйозних економічних підстав для девальвації гривні зараз в країні немає. Натомість є: позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, досить збалансований рахунок поточних операцій, державний борг, після досягнення угоди про реструктуризацію зовнішніх зобов'язань, не тисне на курс. Тиск могла б надати виплата боргу Росії в грудні, але її швидше за все не буде.

За офіційними даними, в третьому кварталі було зростання ВВП, влада вважає це початком тенденції пожвавлення економіки, що має зміцнити гривню.

Зниження обсягу імпорту, падіння цін на закуповувані газ і нафту, зростання золотовалютних резервів НБУ ($ 12600000000 станом на 31 серпня), загасання бойових дій на Донбасі — все це надає заспокійливу вплив на валютний ринок.

В якості позитивного фактора НБУ підносить і те, що українці зараз продають банкам більше валюти, ніж купують. Так у вересні року вони здали валюти на $ 214 500 000, а купили — на $ 47600000. Але як мінімум другий показник далекий від реального споживання валюти, тому купити її в банках складно через діючих обмежень, тому великі продажу на чорному ринку.

Для збільшення пропозиції валюти на міжбанківському ринку НБУ зберігає вимога до експортерів обов'язкового продажу 75% валютних надходжень, а для скорочення попиту — примусово зменшує число заявок імпортерів.

Дії Нацбанку

У країні офіційно прийнята модель плаваючого обмінного курсу гривні, а НБУ, навіть якби захотів, не зміг би ефективно впливати на курс своїми інтервенціями, т. Е. Продажем валюти, так як її запаси все ще далекі від бажаного рівня. Тому регулятор адміністративними та економічними заходами намагається впливати на хід торгів на міжбанку, за результатами яких і встановлюється офіційний курс гривні.

27 жовтня набули чинності постанови НБУ №721 і №722, якими регулятор вирішив поміняти деякі правила роботи міжбанківського валютного ринку. Так банкам дозволено проводити операції на умовах "своп" з міжнародними фінансовими організаціями (операція своп передбачає не тільки односторонню продаж валюти, а й зворотну угоду між покупцем і продавцем через певний період часу). Для кредиторів це означає зниження валютних ризиків при кредитуванні в гривні.

Нацбанк також зобов'язав подавати розгорнуті заявки щодо обов'язкового продажу валюти напередодні — до 18:00 попереднього робочого дня. Це дозволить регулятору краще контролювати дії банків (виявляти тих, хто намагається маніпулювати ринком) і планувати свої дії на торгах. Можна сподіватися, що боротьба з валютними спекулянтами стане більш ефективною.

З 17 вересня НБУ почав проводити валютні аукціони, які зараз є одним з основних інструментів для впливу на курс гривні. На них він поки головним чином купує валюту (всього у вересні Нацбанк купив в цілому на міжбанку $ 152 200 000, але нічого не продавав). Напередодні виборів аукціони допомогли дещо стримати падіння курсу.

26 жовтня, відразу після виборів НБУ спробував запобігти очікувати суттєвого падіння гривні. Для цього він відхилив частину заявок імпортерів на купівлю валюти (втім, він це робить регулярно), визнав таким валютний аукціон (для напряму валюти, виставленої на ньому, безпосередньо на валютний ринок) і вперше за довгий час провів інтервенцію. Це допомогло стримати падіння, але не запобігло його. Торги в наступні дні пройшли за тим же сценарієм і приблизно з таким же результатом, але падіння гривні все ж сповільнилося, і її офіційний курс дещо зміцнився.

Нацбанк намагається вилучати зайву ліквідність до ринку. Наприклад, банки, які отримують таку ліквідність, практично автоматично купують депозитні сертифікати НБУ з прибутковістю 20-27%.

За словами глави НБУ Валерія Гонтарєва, вона б хотіла, щоб валютообмінні операції в країні займалися тільки банки, але для цього потрібно міняти декрет про валютне регулювання. Тому поки Нацбанк вирішив встановити до небанківським установам такі ж вимоги по прозорості структури власності, які встановлені для банків.

Відтепер валютні компанії повинні будуть назвати всіх своїх бенефіціарів. "За останні два роки НБУ не видав жодної ліцензії на здійснення валютообмінних операцій. Це дуже складний ринок, може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов'язаних з" сірим "або" чорним "ринком валюти, шахрайством тощо. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ ", — заявив перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук. Крім того, планується ввести додаткові вимоги щодо капіталу небанківських установ та ділової репутації їхніх власників.

Зараз обміном валют в Україні опікуються чотири небанківські установи. Вони працюють через 1 850 обмінних пунктів. За даними сайту "Мінфін", діючі ліцензії на обмінні операції є у ​​семи компаній. У трьох з них: "Глобалмані", "Укрпошта" та "Українська фінансова група" обмінників немає. Всіма легально працюючими пунктами управляють компанії "Вікторія", "Абсолют фінанс", "Фінод" і ГГЛА.

Прогнози

Як би там не було, але реальність така, що гривня ще довго буде поступово послаблюватися. Питання тільки в швидкості і абсолютній величині цієї ослаблення.

У серпні цього року МВФ зробив такий прогноз середньозваженого курсу гривні до: 2015 г. — 22,0 грн, 2016 — 24,1 грн 2017 г. — 24,7 грн, 2018 — 25,0 грн, 2019 г . — 25,3 грн, 2020 — 25,5 грн. При цьому наприкінці 2015 курс очікувався на рівні 23,5 грн, 2 016 — 24,4 грн за долар.

У проекті держбюджету на 2016 р який був складений Кабміном в кінці вересня, закладений середньорічний курс 24,4 грн за долар.

Зараз у ЗМІ публікується багато колективних та індивідуальних прогнозів аналітичних агентств та експертів щодо курсу гривні до кінця цього року. Часто ці прогнози схожі на гадання, тому розкид оцінок дуже великий: від "відкотиться до передвиборного рівня" до "звалиться до 30 грн". Але основна частина припущень близька до орієнтиру, заданому МВФ — 23,5 грн. І не тільки тому, що українська влада уважно прислухаються до думки МВФ і тому будуть підганяти курс під це значення, але й тому, що багато об'єктивних факторів дозволяють припустити, що курс знизиться, але у своїх коливаннях втримається в діапазоні 23-25 ​​грн за долар .

Дата публикации: 02.11.15