Микола Лагун, який обдурив 554000 вкладників Дельта Банку. Розслідування

Багато вкладників «Дельта Банку» зазіхнули на космічні 25% річних у гривні. Це була ризикована ставка, але жадібність перемогла страх. Серед постраждалих і автор цих рядків, втім, постраждалих свідомо.

У 2012 році в рамках журналістського експерименту я позичив державі $ 500 на два роки — викупив казначейські зобов'язання. Український Мінфін повернув все до останнього цента в минулому році, незважаючи на війну і криза. Повернув у доларах США й з відсотками. Частина відсотків — близько 2000 гривень — я перевів у гривню і відніс в банк, основна сума в $ 546 залишилася «під матрацом» у вигляді готівкового долара. Що ж, американська валюта виявилася більш вигідним інструментом, ніж банківський депозит.

Про що я думав, коли відкривав депозит? Про те, що Фонд гарантування вкладів поверне мені гроші, якщо банк лопне. І про те, що «Дельта» — занадто велика і важлива для банківської системи махина, щоб збанкрутувати. Це другий банк за кількістю депозитів фізосіб після «Привату». Він навіть був внесений НБУ в список системних банків, тобто міг по праву розраховувати на держпідтримку.

Але три дні тому Нацбанк все-таки закрив «Дельту», а глава НБУ Валерія Гонтарєва підтвердила, що націоналізувати банк ніхто не буде.

Великий банк — великі проблеми

«Знімаю капелюха перед ідеями Миколи Лагуна. Він чітко знає, чого і як хоче домогтися ». Ці слова, як не дивно, були сказані Валерією Гонтаревої в березні 2013 року в коментарі Лесі Войтицька з «Forbes Україна». Гонтарева тоді керувала інвесткомпанією ICU і брала участь у продажу «Кредитпромбанку» Миколі Лагуну.

«Я хочу багато, дуже багато заробляти, а для цього потрібні великі масштаби», — говорив сам Лагун в цій же статті.

З початку створення в 2006 році «Дельта Банк» почав швидко зростати за рахунок споживчого кредитування. Лагун зробив ставку на ризикові, але дуже вигідні для банку кредити під 40-60% річних на покупку побутової техніки та електроніки. Лагун також почав активно скуповувати інші банки і частки в банках.

У 2009 році «Дельта Банк» купив проблемні активи "Укрпромбанку". У 2011 викупив проблемні кредити в УкрСиббанку на приблизно $ 1 млрд. У 2012 купив активи Сведбанку на 2,5 млрд гривень і таким чином потрапив у 10-ку найбільших банків країни за розміром активів до майже 29 млрд гривень (пізніше Лагун викупив весь Сведбанк і назвав його Омега Банк). У тому ж році Дельта Банк придбав 100% Кредитпромбанку за $ 1, а в наступному — Астра-банк, українську «дочку» грецького Alpha Bank. Уже в 2014 році Лагун купив Марфін Банк, українську «дочку» кіпрського Cyprus Popular Bank, а також Universal Bank, український дочірній банк грецького Eurobank. І це тільки основні угоди.

Великі масштаби банку обернулися великими проблемами. За словами голови НБУ Валерія Гонтарєва, в 2015 році кожна третя гривня в 60-мільярдному кредитному портфелі «Дельти» виявилася проблемною. Щоб врятувати банк, знадобилося б 22 млрд гривень. Дешевше виплатити 15 млрд фізособам-вкладникам через Фонд гарантування. Виплати, щоправда, ще не почалися.

Банк зростав надто швидко, а нормальної роботи з активами не було, каже Гонтарєва.

Хто такий Лагун

Лагун починав кар'єру в студентському віці економістом в НБУ, потім чотири роки працював у ВАБанку і сім років в Укрсоцбанку. В останньому починав в 1998 році начальником управління, а йшов в 2005 році заступником голови правління. На початок 2005 року Укрсоцбанк займав 4-е місце за активами з 9,57 млрд гривень і п'яте по капіталу з 0990 млн гривень.

У 2005-2006 роках Лагун купує і створює відразу кілька компаній: кредитна спілка, колекторську компанію, страхову компанію і, нарешті, банк «Дельта». Звідки у нього гроші на ці покупки?

В інтерв'ю виданню Дело, №37 (89) за березень 2006 року Микола Лагун розповів, що володів більше 10% Укрсоцбанку. Основною частиною акцій володів Валерій Хорошковський. (До речі, Лагун в 2002 році навіть балотувався до парламенту за списками «Команди озимого покоління» Валерія Хорошковського).

У 2004 році бізнесмен і зять другого президента України Віктор Пінчук купив Укрсоцбанк у Хорошковського і Лагуна за приблизно $ 250 млн, а в 2007 році перепродав його з великою вигодою за рекордні на той час $ 2,07 млрд. Микола Лагун у 2004 році заробив близько $ 25 млн в результаті продажу своєї частки акцій Укрсоцбанку Віктору Пінчуку. З цих грошей і почалася історія «Дельта Банку».

Невдалі угоди

Були в історії Лагуна і невдалі угоди, «дзвіночки», які могли б насторожити когось із 554000 вкладників.

У 2007 році Микола Лагун почав видавати іпотечні кредити і продавати цінні папери інвестфондів населенню — якраз напередодні кризи. Навряд чи ці кредити потім добре обслуговувалися. У тому ж році він вклався в котеджне містечко «Олімпік-парк» на 245 гектарів землі в 15 км від Києва по Житомирській трасі. Через три роки Лагун вийшов з цього проекту.

У 2009 році Микола Лагун оголосив про покупку 45% найбільшої страхової компанії «Оранта» у Віктора Пінчука. Зустріч з журналістами з цього приводу була обставлена ​​з великою помпою. Розкішна яхта, де проходила прес-конференція, кружляла у Оболонській набережній. Репортерів доставляли на борт на човнах і годували делікатесами. Угода виявилася провальною. Лагун незабаром позбувся своєї частки в компанії.

В кінці 2010 року Миколі Лагуну вдалося продати близько 30% «Дельта Банку» американської Cargill Financial Services International, Inc. І хоча цю новину підносили як вдалу угоду, вона повинна була б насторожити потенційних вкладників. Хто ж з доброї волі продає третину прибуткового зростаючого бізнесу?

Жадібність і страх

Фінансовими ринками в усьому світі рухають побоювання втратити свої гроші і спокуса заробити ще більше, грубо кажучи — жадібність і страх. Так, Лагун хотів «багато заробляти», виставляв божевільні 25% річних за депозитами фізосіб, скуповував все нові і нові банки і сам загнав себе в кут. Але і вкладники, які несли Лагуну свої гроші, хотіли заробляти багато, і тому закривали очі на невдалі угоди Лагуна, на його мовчання в ЗМІ та на те, що вже більше півроку банк тягне з платежами.

Але в якийсь момент ризик виявляється занадто високим. Тепер Микола Лагун відповість за свої рішення, а вкладники відповідатимуть за свої. І поки невідомо, кому пощастило більше. На початку тижня Рада посилила відповідальність власників банків за умисне доведення їх до неплатоспроможності.

Андрій Яницький, БанкІск

Дата публикации: 17.05.15