НАБУ перетворили на інструмент для знищення неугодних владі — Кравець

Верховна Рада внесла до Кримінально-процесуального кодексу зміни, які в подальшому можуть стати серйозною перепоною для розслідування справ, при цьому Антикорупційне бюро перетворюється на інструмент для безпосереднього виконання завдань керівництва країни, заявив в ефірі радіостанції Голос Столиці старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Парламент дозволив Національному антикорупційному бюро України не забирати кримінальні справи прокуратури. Таким чином, детективам не доведеться розслідувати «висяки». Тепер Генеральній прокуратурі надається право дорозслідувати кримінальні виробництва, підслідні Національному антикорупційному бюро, протягом двох років.

За словами народного депутата Сергія Лещенка, який представляв законопроект, НАБУ повинно забрати собі 10000 томів і 2,5 тисячі кримінальних справ, тому просто захлинеться в них. Закон дозволяє йому забирати собі тільки частина з них, а «висяки» залишити тим, хто їх відкривав.

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець вважає, що дане рішення парламенту свідчить про популізм і небажанні влади реально боротися з корупцією. Про це юрист сказав в ефірі радіостанції Голос Столиці.

Як ви розцінюєте таке нововведення?

— Те, що прийняла Верховна Рада, ще раз доводить, що Антикорупційне бюро — це просто чергова надбудова для того, щоб виконувати завдання, які ставить безпосередньо керівництво держави. Тобто знищувати того чи іншого чиновника, знищувати той чи інший бізнес, а не займатися реальною боротьбою з корупцією. Я досі пам'ятаю, як Ющенко йшов на другий термін, і весь Київ тоді був обвішаний плакатами: «Обирайте мене, ми будемо боротися з корупцією». Чотири роки він був при владі і знову почав боротися з корупцією. Тут те ж саме — люди прийшли до влади і постійно борються з корупцією, всі намагаються отримати з цього якісь дивіденди. Ці зміни, які Рада внесла в Кримінально-процесуальний кодекс, в подальшому можуть стати серйозною перепоною для розслідування справ, тому що справи будуть гуляти з прокуратури в Антикорупційне бюро і назад, і взагалі незрозуміло, що з ними буде відбуватися далі.

Чи можуть це використовувати, щоб певні справи «спускати на гальмах»?

— Може бути все, що завгодно. Бувають випадки, коли розслідується якесь резонансна справа і опитуються вже безпосередньо фігуранти злочину, а Генеральна прокуратура чомусь різко вимагає надати їй ці справи — нібито перевірити, і вони там лежать місяцями, а то й роками. При цьому один орган відповідає, що справа в Генеральній прокуратурі, а інший орган відповідає, що справа в прокуратурі міста Києва, і навіть знайти справу проблематично. Тому прийняття цих змін говорить виключно про замовний характер Антикорупційного бюро і про популізм відносно боротьби з корупцією. Якщо скоєно злочин, то абсолютно неважливо, хто її розслідує. Якщо прокуратура веде розслідування неправильно, то потрібно притягати до відповідальності прокурорів, якщо Антикорупційне бюро неправильно веде розслідування, то потрібно притягати до відповідальності детективів. Але, на жаль, норми Кримінально-процесуального кодексу імені Портнова настільки нечітко і неправильно виписані, що якщо немає бажання проводити розслідування, то дуже легко його затягти або взагалі не проводити. Тому, такий підхід говорить тільки про популізм і замилюванні очей.

Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці голова правління центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що в Антикорупційне бюро на конкурсній основі відібрано 70 детективів замість запланованих 100. Він також повідомив, що найнятим співробітникам НАБ ніде працювати, а посаду голови антикорупційної прокуратури досі вакантна.

У той же час антикорупційні та правозахисні організації склали свій список з 10 кандидатів до складу конкурсної комісії з вибору антикорупційного прокурора. Як розповів спецкор радіостанції Голос Столиці Олександр Івасівка, до списку увійшли двоє іноземців.

Голос столиці

Дата публикации: 26.12.15