НБУ провалив меморандум з конвертації валютних позик

Найближчим часом суди накриє чергова хвиля розглядів між банками та їх клієнтами: власники іпотечних кредитів почнуть масово судитися, щоб не позбутися житла.

Депутати так і не зважилися законодавчо закріпити конвертацію валютних кредитів у гривню за докризовим курсом. Але ряд поступок позичальникам все ж зробили. "ДС" розбиралася, чи здатні вони полегшити життя власників кредитної нерухомості.

Кому перерахують кредити

Минулого тижня НБУ оголосив про набуття чинності меморандуму, завдяки якому валютні позичальники-фізособи зможуть реструктуризувати іпотечні валютні кредити і конвертувати їх у гривню. Пільгою насамперед зможуть скористатися власники соціального житла — квартир площею до 60 кв. м і будинків до 120 кв. м, купивши їх на кредитні кошти (якщо кредитна нерухомість знаходиться в заставі). При конвертації таких позик банки обіцяють списати до 50% боргу. Ті, хто позичив валюту на покупку житла більшої площі, зможуть розраховувати на списання 25% боргу. Ще одна обов'язкова умова: залишок по тілу кредиту не повинен перевищувати 2,5 млн грн. за офіційним курсом на 1 січня 2015 (близько $ 158,5 тис.).

Щоб реструктуризувати кредит, позичальникам потрібно звернутися до банку з письмовою заявою і отримати від кредитора офіційну відповідь. У разі відмови боржники зможуть поскаржитися до комісії при громадській раді, яка буде створена найближчим часом. Але переважній більшості комісія не допоможе. Адже меморандум підписали лише 11 фінустанов, багато з яких мають далеко не найвагоміші портфелі валютних позик. У число приєднаних увійшли Український професійний банк, Альфа-Банк (Україна), збанкрутілі "Надра" і Дельта Банк, "Михайлівський", Приватбанк, "Грант", Регіон-банк, Фідобанк, Платинум Банк і Креді Агріколь Банк.

Пільгою насамперед зможуть скористатися власники соціального житла — квартир площею до 60 кв. м і будинків до 120 кв. м, купивши їх на кредитні кошти. При конвертації таких позик в гривню банки обіцяють списати до 50% боргу.

Зате найбільші власники валютних боргів фізосіб — Укрсоцбанк (за даними НБУ, обсяг валютних кредитів населення на 1.04.2015 р становив еквівалент 15,2 млрд грн.), УкрСиббанк (7,5 млрд грн.), "Фінанси і Кредит" (4 , 9 млрд грн.), Райффайзен Банк Аваль (4,6 млрд грн.) — все ще зволікають із підписанням документа. "Меморандум ми не підписали, оскільки, як і раніше, згодні далеко не з усіма його пунктами. Але ми продовжуємо зустрічатися з клієнтами індивідуально і обговорювати з ними можливість реструктуризації кредиту", — заявили "ДС" в УкрСиббанку.

Але навіть підписавши меморандум фінустанови поки не збираються йти позичальникам на поступки. "Обов'язок банків реструктуризувати валютні кредити виникне тільки після скасування мораторію на стягнення майна, яке виступає забезпеченням за позикою (введений законом №1304-VII від 3 червня 2014 -" ДС "). Це прямо передбачено в меморандумі", — зазначають в Незалежній асоціації банків України. Однак мораторій скасовувати ніхто не збирається, оскільки такий крок може бути чреватий соціальним вибухом. Відповідно, у фінансистів залишається офіційний приводами не конвертувати кредити на пільгових умовах.

Чому не допоможуть податкові послаблення

5 травня Президент підписав зміни до Податкового кодексу "щодо кредитних зобов'язань" (закон №321-VIII від 9 квітня 2015). Тепер банкам буде простіше списувати борги позичальників-фізосіб, якщо ті вирішать перевести кредити в гривню відповідно до меморандуму про конвертацію валютних позик. До прийняття закону "прощена" частину кредиту трактувалася податкової як дохід позичальників. У підсумку банківським клієнтам доводилося платити в бюджет 20% -вий податок з списаної суми плюс 1,5% військового збору. Тобто з кожних 100 грн. списаного боргу вони повинні платити податок у розмірі 21,5 грн.

Після вступу закону в силу позичальників звільнять від прибуткового податку, а банки зможуть списати збитки від анулювання боргів за рахунок страхових резервів. Відрахування в казну не стануть стягувати і з суми "прощених" відсотків, комісій та штрафних санкцій за такими кредитами. Норми закону будуть застосовуватися до позик, які не були погашені до 1 січня 2014 року, але конвертація яких була проведена після 1 січня 2015-го.

Заохотити конвертаторів вирішили в НБУ: регулятор вніс зміни до низки нормативних документів і скасував санкції до банків, які порушать нормативи через анулювання боргів позичальників. Але далеко не факт, що навіть за таких умов кредитори почнуть активно списувати серйозні суми заборгованості. "У законі сказано, що банки мають право на списання, але не обов'язок", — зазначає голова асоціації антиколекторів та правозахисників України "Ваша надія" Федір Олексюк. Потенційні збитки від такого кроку можуть в рази перевищити зекономлені суми податкових нарахувань. Тому багато фінустанов віддадуть перевагу вичавлювати з позичальників борги, а не йти на поступки.

Навіщо потрібно судитися з банком

До останнього часу фінансисти успішно обходили мораторій на стягнення іпотечних квартир, використовуючи виконавчий напис нотаріуса. Цю практику присік Верховний суд України. Він заборонив накладати виконавчий напис у випадках, коли заборгованість по кредиту не є безперечною (рішення у справі №6-141цс14). Наприклад, якщо позичальник не згоден з сумою боргу, нарахованої банком, він може оскаржити рішення про стягнення застави через суд. Для цього йому доведеться обґрунтувати свою незгоду з розміром боргу. У цьому випадку залишок суми заборгованості за кредитним договором буде визнаний небезперечних і банк не зможе використовувати нотаріальну напис. На думку юристів, вже незабаром судові тяжби по таких справах стануть масовим явищем.

Дата публикации: 21.05.15