Нова порція кримінальних справ на українських суддів: як і за що?

Український парламент санкціонував взяття під варту трьох суддів Печерського райсуду, ймовірно, найбільш одіозного в країні. Механізм такої процедури на Україні регулярно змінюється, встояла традиція і за Петра Порошенка. Деякі коментатори, втім, стверджують, що мова не про "справедливий суд", як це прописано в назву закону, а про ліквідацію суддівський незалежності.

В кінці лютого президент України Петро Порошенко підписав закон, що поклав початок судової реформи — закон України № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", а одними з перших, кому доведеться відчути на собі його вплив оновлених норм, стануть саме служителі Феміди — судді Печерського районного суду Києва Сергій Вовк, Віктор Кицюк і Оксана Царевич. 2 березня Голова Верховного суду України Ярослав Романюк схвалив їх арешт, а 4 березня за зняття імунітету з суддів проголосувала і Верховна Рада.

Як було раніше

Судова реформа 2010 внесла ряд істотних коректив у процедуру притягнення судді до кримінальної відповідальності. Але тепер, на думку влади, — як продемонструвала і проведена нещодавно люстрація суддів на Україні — настав час для ще більшого контролю за слугами правосуддя.

Відповідно до КПК України, який набрав чинності в листопаді 2012 року, суддя не може без згоди Верховної Ради України бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Недоторканність забезпечується низкою процедурних гарантій, передбачених законом "Про судоустрій і статус суддів". Згідно ст. 48 Закону, суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена ​​кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи. Проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки на підставі судового рішення.

Що стосується початку кримінального переслідування судді, то і тут є ряд особливостей. Суддю інформує про підозру у вчиненні кримінального злочину тільки Генпрокурор України або його заступник. Чітко регулюється порядок відсторонення судді від посади на момент кримінального провадження. Відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів на підставі мотивованої клопотання Генпрокурора України. При цьому кримінальне провадження за обвинуваченням судді у вчиненні кримінального злочину не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.

Мін'юст проти суддівського лобі

Представники нинішньої влади вважають подібний стан справ занадто вигідним для суддів. "Ми створили таке законодавство, яке має дуже серйозні важелі захисту суддів: імунітет, недоторканність. Суддю важче притягнути до відповідальності, ніж народного депутата. Це взагалі якась" священна корова "в українському суспільстві", — сказав у нещодавньому інтерв'ю глава Мін'юсту України Павло Петренко.

Петренко, який наполягає на необхідності "очищення судової влади", нагадав, що Верховна Рада прийняла закон "Про справедливому суді", який надає більше можливостей залучати до відповідальності суддів. "Другим кроком має стати обмеження їх імунітету", — заявив міністр: "У них не може бути якогось імунітету від кримінального злочину".

"Переконаний, що суддівське лобі в цей раз не переможе", — зазначив глава Мін'юсту.

Закон проти незалежності суддів?

Тим часом, фахівці по-різному оцінюють судову реформу на Україні, основні положення якої, набирають чинності з 29 березня 2015 року.

Офіційну позицію висловив Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації президента України. За його словами, проект закону спрямований на боротьбу з корупцією.

Також він істотно підсилює роль Верховного Суду і передбачає зменшення політичного впливу на суддівський корпус. Крім того, за словами Філатова, він обіцяє нову прозору процедуру набору суддів, посилює дисциплінарну відповідальність суддів, розширює підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, розширює перелік санкцій, які можуть бути застосовані до суддів, які допустили порушення.

Пропонується запровадити імунітет суддів тільки за функціональним принципом. "У тому випадку, якщо суддя здійснює інше правопорушення — він відповідає перед законом, як і всі інші громадяни", — уточнив Філатов.

Однак багато хто бачить у новому законі безліч лазівок для надання більшого тиску на суди.

"Необхідно буде довести грубе порушення або винесення завідомо неправосудного рішення для притягнення судді до кримінальної відповідальності, або непродовження йому п'ятирічного терміну у зв'язку з великою кількістю порушень, скарг тощо. Але знову ж таки — це може бути використано виключно як важіль тиску на суддю, — коментує реформи старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. — Коли читаєш цей проект закону, розумієш, що він максимально спрямований на те, щоб позбавити суддів певної незалежності у прийнятті рішень ".

Ліквідація суду як урок

Те, як саме працюватиме реформована судова система, можна буде побачити, спостерігаючи за подіями навколо Печерського райсуду Києва. З приводу Печерського суду у глави українського Мін'юсту особливу думку. Його ліквідація, вважає Петренко, повинна стати уроком для всього суддівського корпусу. "Печерський суд є уособленням проблем всього правосуддя, це сконцентровано в одному місці. І я переконаний, що цю інстанцію, цей орган необхідно ліквідувати. І такі повноваження зараз є у президента згідно з новим законом", — заявив він. Позбавлення імунітету Сергія Вовка, Віктора Кицюка та Оксани Царевич показало, що кампанія стосовно Печерського суду йде повним ходом.

Рішення голови ВС України про арешт суддів складно назвати раптовим. Раніше про відсторонення Царевич і Кицюка вже клопотав колишній генпрокурор Віталій Ярема. Однак 29 січня 2015 Вища кваліфікаційна комісія суддів України відмовилася задовольняти це прохання. На цей раз представлення нового генпрокурора країни Віктора Шокіна все ж була підтримана.

Характерно, що всі троє суддів працювали і вели гучні справи, коли при владі був екс-президент України Віктор Янукович.

Оксана Царевич входила в колегію суддів у першій справі екс-глави МВС України, нинішнього глави фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрія Луценка, засудженого в 2012 році на чотири роки за розтрату бюджетних коштів. Вона також була слідчим суддею у справі про вбивство народного депутата Євгена Щербаня, обвинуваченої за яким проходила Юлія Тимошенко.

Крім цього Царевич була однією з суддів, підозрюваних у винесенні завідомо неправосудних "рішень щодо активістів" Автомайдану "на базі сфальсифікованих даішниками протоколів. Мова йде про поїздку більше 1500 чоловік в Межигір'ї, де знаходилася резиденція Віктора Януковича, в кінці грудня 2013 року.

Вона також звільнила з-під варти під заставу на підставі лінгвістичної експертизи Олександра Єфремова, якого звинувачують у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

За висуваються звинуваченнями їй загрожує до 8 років в'язниці.

Віктор Кицюк, як і Царевич, був слідчими суддею у справі про вбивство Євгена Щербаня. Кицюк разом із Сергієм Вовком входив до колегії суддів у першій справі Юрія Луценка.

Кицюк підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 375 Кримінального Кодексу України, а саме в ухвалення суддею свідомо неправосудного рішення з мотивів особистої зацікавленості. "У матеріалах подання зазначено, що суддя Кицюк розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно учасника" Автомайдану "і не вжив необхідних заходів для встановлення об'єктивної істини у справі.", — Розповів голова Верховного суду України Ярослав Романюк.

Сергій Вовк був головуючим суддею у справі проти Юрія Луценка і засудив його разом з колегами до чотирьох років позбавлення волі. Він підозрюється у винесенні завідомо неправосудного рішення у цивільній справі, яким, за версією слідства, позбавив законного власника його майна (фігуранти не називаються). У прокуратурі уточнили, що відповідач навіть не брав участі в судовому процесі, а отримав заочне рішення. Зазначене кримінальне правопорушення, також, як і у випадку з Царевич і Кицюк, кваліфікується за ч. 2 ст. 375 КК України.

Судячи з публічних коментарів, представники партії влади, не приховуючи нетерпіння, чекають, коли судді опиняться на лаві підсудних. "У понеділок ввечері до Верховної Ради надійшло згоду на їх арешт, підписане головою Верховного суду. Голосування буде в найближчі дні. Якщо вони підуть — це буде провал всіх спецслужб України", — написав на своїй сторінці в Facebook народний депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко у вівторок.

Втім, турбуватися Лещенко вже немає про що — 4 березня Верховна Рада дала добро на арешт Оксани Царевич, Віктора Кицюка та Сергія Вовка. За зняття імунітету з Кицюка проголосували 289 депутатів, з Царевич — 286 депутатів, з Вовка — 296 депутатів.

"Я це розцінюю як те, що судова система померла. Це крах судової гілки влади", — прокоментувала те, що відбувається Оксана Царевич в інтерв'ю "Українським відомостями". Царевич і Кицюк були присутні на засіданні парламенту під час прийняття рішення щодо їх питання.

Ірина Кондратьєва, ПРАВО

Дата публикации: 08.03.15