Пленумом ВСУ Було обговорено Конституційне Подання до Конституційного Суду України относительно відповідності (констітуційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (

Дерло на засіданні Пленуму ВСУ Було обговорено Конституційне Подання до Конституційного Суду України относительно відповідності (констітуційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI) положенням статті 6, части Першої статті 8, части четвертої статті 13, статей 21 , 22, части Першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України. Доповідав суддя Верховного Суду України Василь Гуменюк.

До Верховного Суду України для май питання Стосовно направлення до Конституційного Суду України відповідного Конституційного Подання звернув Вищий адміністративний суд України, зупини провадження у делу за позовом осіб, Які є вкладник ПАТ «Банк« Таврика », до Национального банку України и Які порушують питання про неконстітуційність Законом України № 4452-VІ.

ПРЕДСТАВНИК вкладніків банку були Присутні на засіданні Пленуму Верховного Суду України.

Як известно, зазначилися суддя Верховного Суду України, 23 лютого 2012 року Верховна Рада України прийнять Закон України № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Який набравши ЧИННОСТІ з 22 вересня 2012 року.

Положеннями цього закону змінено ПІДХІД до системи гарантування вкладів фізичних осіб. Зокрема, Наголос Василь Гуменюк, до Прийняття Закону № 4452-VI регулятори фінансового Сайти Вся (Національний Банк України, Національна комісія з ЦІННИХ ПАПЕРІВ та фондового Сайти Вся та Національна комісія, что Здійснює державне регулювання у сфере рінків ФІНАНСОВИХ услуг) малі всі повноваження относительно Здійснення Нагляду та регулювання ДІЯЛЬНОСТІ ФІНАНСОВИХ посередників, Які перебувають у сфере їхнього впліву.

З Уведення у дію Закону № 4452-VI частина функцій относительно Нагляду та регулювання ДІЯЛЬНОСТІ неплатоспроможних банків, а такоже повноваження относительно Здійснення ліквідації банків перейшлі від Национального Банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд). Таким чином, зазначилися суддя Верховного Суду України, у державі з'явився четвертий регулятор Сайти Вся ФІНАНСОВИХ услуг. Тож после того, як банк віднесено до категорії неплатоспроможних, повне та виняткова право управляти банком и вірішуваті всі питання относительно его подальшої ДІЯЛЬНОСТІ має Фонд.

Разом з тім Фонд є юридичною особою, однак не є органом государственной власти, что дает Підстави для висновка про Порушення Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» принципом поділу государственной власти, Визначений статью 6 Основного закону України, та передбачення статтей 8 Конституції України принципом верховенства права, Який требует, щоб закони та Інші нормативно-правові акти прийомів на Основі Конституції України та відповідалі Їй.

Пленум Верховного Суду України погодівся Із думкою Колегії Суддів ВИЩОГО адміністративного суду України, что несмотря Встановлення мету Закону № 4452-VI — захист прав І Закону інтересів вкладніків банків, Зміцнення довіри до банковского системи України, стимулювання Залучення коштів у банківську систему України (стаття 2 Закону № 4452-VI) — его практичне! застосування до неплатоспроможних банків ставити вкладніків банку у нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів и виробляти до протиправного позбавлення права власності за, что суперечіть статті 41 Конституції України.

А тому з метою забезпечення Конституційного порядку у сфере Функціонування СУДОВОЇ власти в Україні, необхідності Дотримання Принципів верховенства права, поваги до прав й основних свобод людини, ВРАХОВУЮЧИ ухвалу ВИЩОГО адміністративного суду України, а такоже обговорити положення Закону № 4452-VI, Пленум Верховного Суду України постановивши звернута до Конституційного Суду з констітуційнім поданих относительно невідповідності Закону № 4452-VI нормам Конституції України.

Пленум Верховного Суду України просити Визнати провадження за ЦІМ констітуційнім поданих невідкладнім и Розглянуто его в межах місячного рядок, визначеного в части второй статьи 57 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Доповідаючі з іншого питання порядку денного, Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк обґрунтував Підстави для следующего Конституційного Подання — относительно відповідності (констітуційності) положень части третьої, абзацу четвертого та речення Першого абзацу шостого части п'ятої статті 141 Закону України от 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про Судоустрій и статус суддів» у редакции Закону України от 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту 5 пункту 2, пункту 17 розділу І, пункту 5 розділу ІІІ Закону України от 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до Деяк законодавчих АКТІВ України относительно Пенсионного забезпечення» Стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та СОЦІАЛЬНОГО захисту Суддів у відставці положенням статті 8, части Першої статті 21, части Першої, пунктів 2 , 9 части п'ятої статті 126 Конституції України.

Доповідач звернув Рамус членів Пленуму на том, что 28 березня 2015 року набравши ЧИННОСТІ Закон України от 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» Закон № 192-VІІІ), Яким виклади у новій редакции всі положення Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про Судоустрій и статус суддів» (Закон № 2453-VI).

Водночас 2 березня 2015 року набравши ЧИННОСТІ Закон України
№ 213-VІІІ «Про внесення змін до Деяк законодавчих АКТІВ України относительно Пенсионного забезпечення» (Закон № 213-VІІІ), положеннями которого Було внесено Зміни до статті 141 Закону № 2453-VI у редакции Закону № 192-VІІІ та предусмотрена певне ЗАСТЕРЕЖЕННЯ в пункті 5 Прікінцевіх положень Закону № 213-VІІІ относительно умів и підстав Скасування спеціальніх відів пенсій, зокрема й суддю у відставці.

Отже, зазначилися Ярослав Романюк, Закон № 2453-VI набравши ЧИННОСТІ, у тому чіслі з урахуванням редакции Закону № 213-VІІІ, положення которого за своєю суттю є такими, что істотно порушують законодавчо візначені до цього гарантії незалежності Суддів, зокрема смороду погіршують умови Пенсионного забезпечення й виплати щомісячного довічного грошового Утримання Суддів у відставці, та спрямовані на ліквідування інституту відставкі судді в цілому.

Голова Верховного Суду України Наголос, что прежде 20 років судді малі гарантії держави относительно умів та порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового Утримання Суддів.

У 2014 году законодавець Неодноразово вносити Зміни до Закону України «Про Судоустрій и статус суддів», Які стосуваліся як розміру суддівської винагородой так и порядком нарахування щомісячного довічного грошового Утримання Суддів. При Авторитети внесені Зміни относительно обмеження матеріального забезпечення діючіх Суддів та Суддів у відставці малі очевидних Тимчасовий характер.

Натомість положення Закону № 213-VІІІ закріплюють Зміни относительно умів Пенсионного забезпечення як постійні, что виробляти до ліквідування інституту відставкі судді назавжди.

Ярослав Романюк підкреслів, что Частина перша статті 126 Основного Закону України предусмотрена, что незалежність и недоторканність Суддів гарантуються Констітуцією и законами України. Гарантії незалежності Суддів НЕ могут буті звужені чи скасовані во время Прийняття НОВИХ Законів и Внесення змін до чінніх, про что Неодноразово Було наголошено у правових позіціях Конституційного Суду України.

І це Цілком узгоджується з міжнароднімі нормами забезпечення незалежності СУДОВОЇ власти, Дотримуватись якіх має й Україна відповідно до взятих на себе зобов'язань. Аджея йдеться про ті, зазначилися Голова Верховного Суду України, что належно рівень матеріального забезпечення судді є НЕ пільгою и не прівілеєм, а необхіднім елементом, Який убезпечує его от спокуси Прийняття неправосудного решение з метою матеріальної вигоди для себе. Належности рівень матеріального забезпечення судді є й, на Переконаний Ярослава Романюка, істотнім запобіжніком неправомірного впліву на суддю при прійнятті ним суднового решение.

Суспільство має право пред'являті Високі вимоги до особини судді и буті Впевнений, что суддя при здійсненні Правосуддя є неупередженім и Діє Виключно у рамках закону, зазначилися Голова Верховного Суду України.

Заслухавші Доповідь судді Верховного Суду України Олександра Прокопенка про необходимость Звернення до Конституційного Суду України з констітуційнім поданих относительно відповідності (констітуційності) положень підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України положенням статей 8, 21, части третьої статті 22, статей 46, 126 Конституції України, Пленум ВСУ підтрімав Цю пропозіцію.

Судді Верховного Суду України вважають неконстітуційною зазначену норму Податкового кодексу України, відповідно до якої частина пенсії, что перевіщує три мінімальні заробітні плати, підлягає оподаткування. Водночас, наголошувалося на Пленумі, однією з основних догм Пенсионного забезпечення громадян України є правило, согласно з Яким пенсії НЕ оподатковуються.

До того ж реалізація положення підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України в редакции Закону № 71-VIII створює умови, за якіх громадяни, розмір пенсій якіх перевіщує три мінімальні заробітні плати, повінні доповідна податок, а громадяни, у якіх розмір пенсії менший , звільнені від такого оподаткування.

Суддя Верховного Суду України підкреслів, что Рівність усіх перед законом, гарантована статтей 21 Конституції України, впліває на регулювання вуіх суспільних отношений. Дотримання цього принципу означає, з-поміж Іншого, й непріпустімість запровадження різниці у правах осіб, Які належати до однієї й тієї ж категорії.

Віходячі з наведенням, Пленум ВСУ ухваливши звернута до Конституційного Суду України з Проханов Відкрити провадження за констітуційнім поданих Верховного Суду України относительно відповідності Конституції України (констітуційності) положень підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Розглядаючі Останнє питання порядку денного, доповідачем з которого БУВ суддя Верховного Суду України Олександр Волков, Пленум прийнять решение про недоцільність Звернення до Конституційного Суду України з констітуційнім поданих относительно констітуційності пункту 5.3 статті 5 та пункту 6.5 статті 6 Закону України от 12 серпня 2014 року № 1636 -VІІІ «Про создания Вільної економічної зони« Крим »та про Особливості Здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій территории України».

Дата публикации: 05.07.15