Позов до суду про стягнення боргу

2017-11-21_19-50-40

У господарських правовідносинах найчастішим чинником, що передує виникненню боргу, є договір, за яким з поміж іншого, одна сторона зобов’язана повернути іншій стороні певну грошову суму.

Тут одразу можна побачити різницю між господарським та цивільним правом. У першому, договір за будь-яких умов укладається у письмовій формі, з обов’язковим додержанням певних правил. У другому, договір не завжди укладають у письмовій формі, а у ряді випадків, це може бути усна домовленість чи написання розписки.

Саме на розписці варто зосередити особливу увагу, бо у випадку, коли письмовий договір не було укладено, вона є доказом того, що домовленість між сторонами взагалі існувала. Бажано щоб розписка була завірена нотаріально при двох свідках. Такий документ важитиме в суді не менше, аніж письмовий договір.

Якщо ж можливості нотаріального посвідчення не має, то при написанні розписки усе одно потрібні двоє свідків. Вони мають вказати свої данні, та підписами засвідчити розписку. Потім, якщо справа дійде до суду їх свідчення можуть мати вирішальну роль.

Найгірший варіант для кредитора в цивільній справі, коли він передавав певне майно чи кошти без розписки та свідків. Тоді фактично майже не можливо довести факт передачі, якщо звісно боржник сам не визнає наявність боргу.

Досудове врегулювання

Як у цивільному, так і в господарському праві, передбачено можливість досудового врегулювання спору між сторонами. При чому, в цивільному праві цей етап не завжди є суворо регламентованим. В той час, як у господарському, йому приділяється особлива увага.

В будь якому випадку, суд є останнім засобом врегулювання конфлікту, тому краще спробувати домовитися з боржником. Сам факт такої спроби, якщо справа дійде до суду, навіть у цивільному процесі, бути грати на користь позивача. Адже позивач зробив усе що міг, аби залагодити справу миром, а інша сторона його дії проігнорувала, що суд враховує.

В господарських справах, кредитор направляє до боржника вимогу про повернення боргу, та попереджує його, що в разі його несплати за умовами договору, та згідно діючого законодавства, кредитор звернеться до суду. Боржник має дати відповідь впродовж встановленого терміну, про згоду та умови повернення, або відмову від повернення боргу. Ця відмова, також має бути додана до переліку документів, що будуть прикладатися до позивної заяви.

Якщо в продовж встановленого терміну відповіді не має, можна звертатися до суду, вказавши, що відповідач проігнорував спробу вирішити питання без судового розгляду.

Різні види позовів про стягнення боргу, в залежності від особливостей справи, можуть мати суттєві відмінності. Наприклад, стягнення боргу в іноземній валюті, має свої особливості обчислення. Традиційно, вони встановлюються за курсом НБУ на день платежу. Але бувають випадки встановленні законом або договором, коли обчислення йде по іншим схемам.

Свої особливості мають позови по стягненню боргу за кредитом, які також випливають з договорів або закону. Часто договори укладені із банком на отримання позики чи кредиту, в деяких своїх пунктах не відповідають діючому законодавству. І достатньо професійний юрист здатен їх оскаржити.

Складання та направлення позову

При складанні позовної заяви важливо бути уважними й вказати всі документи, що обґрунтовують позовні вимоги. Викласти всі данні та обставини, що важливі для вирішення справи на вашу користь. Розрахувати та обґрунтувати точний розмір боргу, а також розмір штрафних санкції, якщо в цьому є потреба.

При подачі такого позову важливо керуватися вірними правовими нормами. Не забувайте вказувати статті діючого законодавства та назви нормативних актів. Зазвичай вони різняться в залежності від конкретних обставин, але серед них завжди буде стаття 625 ЦК України. Вона визначає, що неможливість боржника виконати свої грошові зобов’язання не є підставою для звільнення від боргу. Ця норма є універсальною, бо стосується будь-яких майнових зобов’язань боржника.

Коли борг стосується питань позики, важливо керуватися статтею 1049 ЦК України, в якій викладений обов’язок позичальника повернути позику.

Господарський процес стосовно справ про повернення боргу, вимагає приділити увагу ст. 625 ЦК України, а крім того ст. 193 та 231 ГК України. Одна встановлює регулювання загальних умов виконання господарських зобов’язань. В той час як друга, встановлює принципи та розмір розрахунків штрафів за їх неналежне виконання.

У господарському провадженні копію позовної заяви з усіма додатками, позивач направляє відповідачу одночасно з подачею позову до суду. Документи про відправку копії позову, надаються до суду.

У той же час, цивільне провадження передбачає подачу до суду оригіналу і копії позовної заяви з усіма додатками, а вже суд направляє примірник документів відповідачу.

Треба не забувати, що в справі може бути більше аніж дві сторони, і кожна зі сторін має отримати свій примірник.

Стаття була написана за матеріалами сайту pozovna.in.ua — http://pozovna.in.ua/zrazki-pozovnix-zayav/pozovna-zayava-pro-styagnennya-zaborgovanosti

Дата публикации: 21.11.17