Президент виходить на зв’язок, або «Хвіст намагається виляти собакою»?

Як пише «Главком», не встигли телеком галузь і Верховна Рада заспокоїтися після баталій навколо «корупційного» законопроекту 1888 як його автор — Олександр Данченко, пропонує ще більш скандальний законопроект «Про електронні комунікації», реєстраційний номер 3549-1. Але тепер про те, що цей проект закону «не відповідає нормам Конституції» пишуть вже не тільки ЗМІ та галузеві експерти, а й Головне науково-експертне управління Верховної ради (ГНЕУ) в своїх офіційних висновках до законопроекту.

Проти законопроекту виступили всі провідні міністерства — юстиції, фінансів, економічного розвитку, Державна фіскальна служба, Адміністрація Спецзв'язку, як центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку. Що ж пропонують автори законопроекту такого, що це викликало таку негативну реакцію галузі та експертного співтовариства.

Пропонується створити в телеком галузі неконституційний орган — Національного регулятора. Він не буде ставитися до виконавчої влади, але отримає величезні владні повноваження — від накладення великих штрафів до зупинки діяльності операторів зв'язку за невиконання ними будь-яких регуляторних зобов'язань. Створює його Президент, він же одноосібно приймає і звільняє голову та членів цього колегіального органу, без будь-яких конкурсних процедур. Для фінансування цього неконстуціонного органу пропонується особлива і виняткова форма фінансування — вводиться новий податок на всю телеком галузь у вигляді відрахувань у розмірі 0,2% від доходу і 15% від рентної плати за використання радіочастотами. Ці податки і збори будуть надходити безпосередньо на рахунки регулятора, минаючи державну скарбницю. За використання коштів орган ні перед ким звітувати не буде. Бюджет цього регулятора буде збільшений в 13 разів з 32 млн. До 400 млн. Гривень, середню зарплату співробітникам заплановано в розмірі 30 тис. Гривень на місяць.

Що пише з цього приводу ГНЕУ:

— Стаття 6 Конституції України ділить всю державну владу на законодавчу, виконавчу і судову. Регулятор не відноситься до законодавчої чи судової гілки влади, значить він може бути тільки органом виконавчої влади. Але тоді Президент не має права бути творцем такого органу, як це пропонують автори законопроекту, а також призначати і звільняти його членів, тому що, згідно зі статтею 106 Конституції, Президент має повноваження тільки на створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб. А Регулятора, який може призупинити діяльність підприємства навіть без рішення суду, важко віднести до консультативного органу.

Намагаючись обійти цю норму Конституції, автори законопроекту лукавлять і пишуть, що Регулятор не матиме державно-владних повноважень. На що ГНЕУ у своєму офіційному висновку перераховує десятки статей в проекті закону, де ці владні повноваження, характерні для виконавчої влади, передбачені.

Експерти можуть заперечити, що членів чинного Регулятора призначив Президент. Так, але це тільки тому, що це передбачено в законі «Про телекомунікації», який був прийнятий до конституційних змін і положення якого тепер суперечать нормам чинної Конституції, що і підтвердив Конституційний суд своїм рішенням № 21-рн / 2008 від 08.10.2008. Але так як Верховна рада не поспішає виконати свої обов'язки щодо приведення законів до норм Конституції, то Президент тимчасово і має право на призначення членів Регулятора. Автори законопроекту зобов'язані були врахувати вимога чинної Конституції, а вони навіть навпаки пропонують ці протиріччя збільшити в рази.

Різкій критиці ГНЕУ піддає і пропонований авторами «особливий» порядок фінансування Регулятора. Зокрема, в офіційному висновку зазначено, що зміст державного органу за рахунок цільових зборів з суб'єктів господарювання, це комерціалізація цього держоргану, яка призведе до створення корупційних схем. І що «особливий» порядок суперечить основним принципам бюджетної системи України по фінансуванню держорганів — єдина правова база, єдиний порядок використання бюджетів та звітності.

Проходження цього законопроекту через Верховну Раду — яскравий приклад незаконного протекціонізму і лобіювання зацікавленими чиновниками. Як обійти негативний висновок Комітетів ВР з бюджетним, податковим, антикорупційних питань? Дуже просто, треба зробити так, щоб апарат ВР не розписав законопроект на ці комітети. Вони так нічого і не знають про цілу революції, яку автори планують в Бюджетному і Податковому кодексах. Тому законопроект Данченко розписаний на єдиний комітет, де він же є головою, а альтернативний проект Лук'янчука — на цілих 11 Комітетів.

Треба також поставити факсиміле Президента на листі в ВР і законопроект стане першочерговим, а значить не треба чекати офіційного висновку від Кабінету Міністрів, тим більше що воно буде негативним, оскільки всі провідні міністерства проти. Виходить, що, вирішуючи свої узкомеркантільние питання, ряд чиновників, не без допомоги Адміністрації Президента, втягують Верховну Раду в черговий коаліційний конфлікт, тому що з одного боку нардепи від БПП і Самопомочі з трибуни таврують Кабмін за бездіяльність, а з іншого — виступають авторами законопроекту , де фактично пропонується забрати у КМУ можливість управління цілою галуззю, яка дає 5% ВВП країни. «Народний фронт» з цим не погодиться, ось і новий виток протистояння, до якого стратегічні інтереси країни ніякого відношення не мають.

Особлива пікантність ситуації полягає в тому, що на одному із засідань у Президента, він різко обірвав доповідь керівника Регулятора в галузі зв'язку про те, що у Кабміну і Регулятора різні погляди на зміни законодавчого поля галузі і є два варіанти законопроекту. Президент заборонив міжусобиці і підтвердив виключне право Кабміну на подібну законодавчу ініціативу. Зраділий Кабмін буквально на наступний день направив свій варіант законопроекту «Про електронні комунікації» на узгодження до Адміністрації Президента, де він і лежить без відповіді донині. Регулятор само вчинив мудріше, підписав свій варіант законопроекту нардепами з БПП і Самопомочі і зареєстрував під номером 3549-1. І Кабмін обійшли і, начебто, публічне вказівку Президента не порушили.

Дата публикации: 11.03.16