Рефінансування як ода некомпетентності

Правда у Наступний: в ситуации з валютними кредитами є Чотири «вінуваті» сторони: позичальники, Які повели на «халяву»; банки, котрі Зроби Валютні кредити Суттєво пріваблівішімі від гривневих; НБУ, Який допустивши таке Валютне кредитування та обвал гривні, і держава, в особі всех гілок власти.

І. Передісторія.

Еліфрон Фрідман, лауреат Нобелівської премії зі Стенфордського університету, в інтерв'ю Національному Громадському радіо, у січні 1996 року, сказавши: «Безперечно, что це Федеральний Резерв віклікав Велику депресію, скороти ОБСЯГИ грошів в обігу, з 1929 року по 1933 рік, на третина ».

Так кличуть входити Федеральної резервної системи, Створена у США согласно «Закону про Федеральний Резерв» в 1913 году, є приватності структурою та де-факто знаходиться в руках кількох надпотужніх фінансово-промислових кланів, Які, на сьогодні, володіють та контролюють значний часть всех світовіх актівів через монопольне право на емісію долара США.

Для заволодіння реально багатствами, монополісті на випуск грошей та на істіну (всі Світові ЗМІ у їхніх руках) регулярно влаштовують так звані «кризи», фінансують діктаторів и розпочаті ними Війни, просувають до вершин влади або знищують презідентів и правітелів суверенних держав та займаються іншімі нехорошими промовами, про что належні Їм ЗМІ скромно мовчать.

У 1923-26 роках у США спостерігався Бурхливий економічний зріст, вікліканій повсюдністю та доступністю кредитних ресурсов, як похіднімі Фінансової політики ФРС. Люди начали массово купляті в кредит житло, автомобілі та Інші, в Першу Черга розрекламовані, товари масового споживання.

У 1927 году ФРС нарощує кредитну емісію — збільшується притік грошей у систему. Альо стосується кредитна ЕМІСІЯ в Першу Черга фондового Сайти Вся І, як наслідок напомповування цього Сайти Вся доларами, у 1928-29 роках відбулося его надпотужне зростання, Пожалуйста втягнуло у спекулятивних торгівлю акціямі 25% населення країни.

У 1929 году різко пріпіняється кредитування и фондовий ринок обвалюється. Структури, что належати засновника ФРС, вікупляють Акції ліквідніх та цікавіх банкірам підприємств …

Таким чином состоялся колосальний перерозподіл ресурсов та їх концентрація в руках ограниченной кола людей.

Цей Механізм перерозподілу майна та ресурсов через фінансові спекуляції, Вже через рік после создания ФРС пояснивши конгресмен Ліндберг:

«Щоби підняті ціни, все що вимагається від ФРС, так це понізіті облікову ставку. Внаслідок цього відбувається Приплив у економіку кредитних ресурсов и бум на фондовому ринку. Згідно, коли бізнесмени звікаютьдо таких умов, Федеральний Резерв может обірваті їх примарной Процвітання несподіванім підвіщенням обліковіх ставок … За помощью політики обліковіх ставок ВІН может розхітуваті ринок взад-вперед або віклікаті різкі Зміни в економіці Раптовий збільшенням різниці ціх ставок. У будь-якому випадка ФРС буде володіті внутрішньою інформацією про Майбутні Зміни Фінансової політики и наперед про них знаті »

(З книжки Дмитра Карасьова «Банки-вбивцю»).

Щодо самой Великої депресії, Інший сенатор — Луїс Макфедден, Відкрито обвинили в организации цієї афери ФРС та его засновніків: «Це не віпадковість, а ретельно запланована Подія … Міжнародні банкірі прагнулі сотворити стан такого відчаю, Щоби дива повелителями нас усіх … »(з цієї ж книги).

З подальшої історії Захоплення Світової Фінансової системи та реальних ресурсов тимі ж банкірськімі кланами, можна сміліво сделать припущені, что будь-яка фінансова криза насправді є добро прорахованою фінансовою аферою з конкретними вигодонабувача. Це стосується и так званої «іпотечної кризи» 2007-2009 років, наслідком якої є Масове неповернення українцями валютних кредитів узятіх на придбання житла.

ІІ. Передумови.

Український ринок іпотечного кредитування активно стімулювався ззовні.

Так на 1 жовтня 2007 року заборгованість за зовнішнімі запозичення українських банків Зросла до 25,4 млрд долларов, а лишь за 9 місяців 2007 року банки запозічілі на зовнішніх ринках 11,3 млрд дол., Тобто у 2,5 разу более, чем за такий самий період 2006 року. Аналогічно «затарюваліся» доларами українські компании, чия заборгованість перед західнімі банками та інвестфондамі Зросла до 57 млрд долларов. Проти, что НБУ, что законодавчих ї виконавча Гілки власти у Цій ситуации жодної Загрози НЕ вбачалася. Петро Порошенко, на тій годину Голова НБУ, стверджував, что гривня й надалі буде прив'язана до долара и залиша в корідорі 4,95-5,25 UAH / USD, хоча у США Вже зійшлі паростки іпотечної «кризи», коли два хедж -фонд під управлінням банку Bear Stearns Втратили на інвестіціях в іпотечні облігації 1,6 млрд долларов своих КЛІЄНТІВ.

За тверджень видання «Форбс», а такоже одіозного депутата Миколи Рудьковського (одіозні депутати годиною «злівають» Важлива інформацію), ряд іноземних (Материнські компании наших банків) та місцевіх ФІНАНСОВИХ груп дуже непогано заробляй на валютних позик, ставки за Якими, во время кредитного буму относительно об'єктів нерухомості в Україні, були значний віщімі чем у тій самій Европе. «Як Іноземні КОРПОРАЦІЇ, так и Місцеві фінансові групи пропагувалі кредитування аж до« чорної »осені 2008 року», — пише "Форбс».

http://forbes.ua/ua/business/1390900-seans-valyutnogo-kredituvannya-i-jogo-vikrittya

До прикладу, в січні 2008 року лондонський міжбанківська ставка Предложения — LIBOR, як середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськімі кредитами, что Надаються банками один одному, становила 4,63% у доларах США.

У тій самий годину, «за Даними пропозіцій 50 провідніх банків, у січні 2008 року середня процентна ставка позик на Первін житло у гривні, терміном на 25 років, Складанний 16,2% річніх, у доларах — 12,9%, у євро — 12,2%, у швейцарських франках — 9,6% річніх ». http://www.epravda.com.ua/publications/2010/03/22/230361/

Звичайний, что заманюючі позічальніків «низьких», порівняно з гривневою, відсотковою ставкою на кредити в іноземній Валюті, банківські структури, котрі трімувалі кошти від своих закордоних, зокрема європейськіх донорів, були орієнтовані на надпрібуткі. ЦІ надпрібуткі, банківська система в цілому, отрімує Шляхом создания НОВИХ грошів, Завдяк сістемі банківського Резервування з подалі перекредітуванням, котра породжує ефект мультіплікатора.

Це предмет окремий дослідження, но его суть можна проілюструваті словами Джошуа Стемп, директора банку Англии, оповіді ним ще почти сто років тому:

«Банки запліднені беззаконням та Народжені в гріху. Банкірі володіють землею. Заберіть ее у них, но заліште владу творити гроші та контролюваті кредит и смороду розчерком пера створять необхідну Кількість грошів, Щоби вікупіті землю назад. Заберіть у них Цю Могутність, и Великі багатства, Такі як моє, щезнуть. І це має відбутіся для того, Щоби цею світ ставши щасливим и вільним. Альо, якщо хочете буті рабами банкірів та платіті за власне рабство, дозвольте Їм продовжуваті творити гроші та контролюваті кредит! »

Механізм глобального Шахрайство, Який об'єктивно НЕ дает змогі всім Позичальника Виконувати свои зобов'язання, описавши один Із найавторітетнішіх в мире дослідніків природи грошів Бернард Лієтар у книжці «Алхімія грошей»:

«Коли банк створює гроші, надаючі вам Іпотечний кредит у 100 тисяч євро, ВІН створює лишь первинний капітал. Далі банк буквально очікує, что в течение 20-ти Наступний років ві повернете Йому Вже 200 тисяч євро. Если ві цього сделать не можете, то втрачаєте будинок. Ваш банк не створює процентів, а просто відправляє вас у світ на войну зі всіма іншімі. Так як Інші банки роблять ті ж самє, система требует банкрутства ее окремий учасників, інакше вині отрімаєте других 100 тис. євро ».

ЦІ цитати наведені Свідомо та спеціально для армії хібнокомпетентніх, починаючі з нашого міністра фінансів и закінчуючі провладного тролями у соцмережах, котрі вважають, что банки заробляють на різниці между депозитні та кредитні ставки и что рефінансування валютних кредитів у гривню завдасть якіх збитків банківський системе. Альо про це далі.

Отже, кредитування у Валюті закінчілося в 2009 году при курсі 7,60 за долар І, на мнение Деяк правніків, є незаконним, оскількі суперечіть як Декрету Кабінету міністрів України про Валютне регулювання, так и одній Із постанов самого НБУ.

Альо Юридичний бік відачі валютних кредитів залішімо для правніків, а зосередімося на принципах здорового глузду, логіки та справедлівості, під Які законодавчих базу підвесті не проблема.

Що цікаво, тієї ж ж пан Рудьковський, як автор законопроекту «про Врегулювання ситуации з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній Валюті …», стверджував, что Фактично 90% всех кредитних портфелів, Які Материнські компании надавали своим «дочкам» в Україні, були в 2009-2010 роках продані з дисконтом в 80-90% Українським олігархічнім фінансово-промисловим групам, Які малі у своїй структурі банківські встанови. Наші олігархи, за словами нардепа, за 10-15% від реальної вартості кредитного портфеля, скупили борги своих громадян, Щоби користуючися своими механізмамі впліву на владу, позбавіті сотні тисяч людей майна. «Мені здається, что смороду отримуються Фактично Вже надпрібуткі …», — поділівся ще Минулого року своими здогадамі пан Рудьковський.

Пріймемо це лишь як версию, но, ВРАХОВУЮЧИ спекулятивних Сутність ліхварської Фінансової системи в цілому, візьмемо до уваги з Огляду на факти, наведені нижчих …

ІІІ. Постмайданне.

Факти розкрадання бюджетних коштів властью Януковича всім відомі. Так «Українська правда» колись стверджував, что лишь у 2010-2011 роках Було віведено в офшорні зони 55 мільярдів долларов США. У лютому 2014 року, Одразу после втечі Януковича, Арсеній Яценюк з трибуни ВР заявил, что попередня влада перерахувала туди загаль 70-ть мільярдів долларов.

Проти, таке розкрадання чає Постійно. При всех владах. Согласно АНАЛІЗУ проведеного економічнім консультантом Джеймсом Хенрі (екс-працівніком компании «Мак-Кінсі»), Україна поповнити офшорні рахунки на 167 (!) Мільярдів долларов и надалі продолжает це делать! Сьогодні в подібніх гріхах вже звинувачуються, Цілком небезпідставно й аргументовано, уряд Яценюка.

Если до Виведення в офшори коштів Додати всі Великі й маленькі «Межигір'я» країни, 88% Вже на сегодня скуплених олігархамі, практично за безцінь, колись державного майна та предмети розкоші, реалізовані в Україні в течение позіченої Їй незалежності, то можна Цілком сміліво вважаті , что сума вкраденого у народу вимірюється сотнями мільярдів долларов.

«Нова влада», что з'явилася после втечі Януковича Завдяк тім, хто Вийшов з протестом на Майдан и тім, хто з него НЕ повернувши, розпочала свою економічну діяльність Із афери під назв «рефінансування».

Так ще один одіозній депутат — пан Ляшко, минув року оприлюднено у «своєму фейсбуці» список банків, Яким дістався перший Кусень нацбанківськіх щедрот під керівніцтвом одного з «комендантів Майдану» — пана Кубіва, ніні народного депутата від «БПП».

Вісь список щаслівчіків рефінансування «першої хвилі»:

Приватбанк — 15 млрд 355 млн,

Ощадбанк — 26 млрд 634 млн,

Дельта банк (Лагун) — 9 млрд 243 млн,

Брокбізнесбанк (Курченко) — 2 млрд 954 млн,

ВіЕйБі банк (Бахматюк) — 1 млрд 937 млн,

Фінанси і Кредит (Жеваго) — 5 млрд 249 млн,

Надра (Фірташ) — 8 млрд 182 млн,

Златобанк — 766 млн,

Райфайзен банк Аваль — 900 млн,

Київська Русь — 909 млн,

Фінансова ініціатива — 2 млрд 517 млн,

Імексбанк — 3 млрд 200 млн,

ВБР (банк Януковича) — 565 млн,

Хрещатик — 360 млн,

Укрсоцбанк — 540 млн,

ПУМБ — 1 млрд 341 млн,

Форум — 472 млн,

Південний — 383 млн,

ВТБ банк (російський) — 223 млн,

Укргазбанк — 6 млрд 440 млн,

Альфа банк (російський) — 109 млн,

Укрсиббанк — 100 млн,

Промінвестбанк (російський) — 1 млрд 560 млн,

Укрексімбанк — 8 млрд 232 млн,

Родовід банк — 2 млрд 918 млн,

Фідобанк (Арбузов) — 585 млн.

Загаль — 101 млрд 674 млн грн.

Деякі з ціх банків, зокрема Такі потужні як «Дельта» та «Надра», на сегодня Вже Банкрут.

Рефінсування Було здійснене під 15% річніх, злі язик подейкують, что не за "дякую", та породило справнє цунамі спекуляцій, хвилю, яка досі гуляє фінансовим Українським морем. Зробимо дуже прімітівні розрахунки. У Середньому курс ПЕРІОДУ Першої Хвилі рефінансування можна Прийняти як 1:10 USD / UAH. Тобто банки отримай 10 мільярдів долларов США. Через рік Їм нужно Було бі вернути 115 мільярдів гривень. На нінішній день це примерно 5,2 мільярді долларов. Тобто, лишь на курсі банки заробілі 4,8 мільярда долларов. Альо насправді доходи власніків банків в рази більші через тієї самий мультіплікаційній ефект, про Розма которого ми Можемо лишь здогадуватіся з девальвації гривні.

Щоби уявіті Собі — скільки банківська система заробіла на рефінансуванні, Варто лишь Зазначити, что ОБСЯГИ міжбанківського кредитування в 2014 году ставали около півтора трільйона (!) Гривень.

До речі, самє Падіння гривні Припін тоді, коли НБУ просто вольова рішенням прізупінів безконтрольного вімівання за кордон, скупленої за рефінансовану гривню валюти.

ІV. Цифри и факти.

На фоні грандіозніх валютно-гривневої спекуляцій, та тотальної Корупції на тлі Війни, "нова влада» відмахувалася як від набрідлівої мухи, від так званні валютних позічальніків за СПОЖИВЧИХ кредитами. За Даними видання «Forbes», борги фізичних осіб за іпотечнімі СПОЖИВЧИХ валютними кредитами на 1 січня 2015 року становили 59900 млн грн, что по тодішньому курсу відповідало 3,8 мільярда долларов США.

З них 1,37 мільярді долларов, або 21633000000 грн — це борги перед банками Визнання неплатоспроможних. Если Цю суму можна умовно вважаті «збитками» банковского системи, оскількі дані банки збанкрутувалі (пріпустімо через неповернення валютними позичальниками кредитів — ха-ха-ха!), То, согласно прийнятя Верховною Радою 2 липня законопроекту про реструктурізацію валютних кредитів, правільніше Було б ее рахувати як різніцю между тім что збанкрутілі банки малі б отріматі до и после Прийняття цього закону. Если 1,37 млрд долларов перевести по курсу 5,05 (Який здебільшого діяв на момент Отримання валютних кредитів), то отрімаємо 6,9 мільярда гривень. Отже, ЦІ Умовні збитки становітімуть 21,633 — 6,9 = 14,7 мільярда гривень. Ця сума є співставімою з оцінкою МВФ, Який на качана березня цього року заявил, что «конвертація валютних іпотечніх кредитів у гривню может прізвесті до Втратили банківською системою» орієнтовно 16-17 млрд грн МВФ уживемся Термін «Втрати». А Втратили могут буті як збитки, так и неотрімані прибутки.

Чому некоректно відносіті до збитків банковского системи тієї Залишок кредитної заборгованості валютних позічальніків, Який смороду винні діючім банкам?

З кількох причин. По-перше, значний частина ціх валютних запозичення на сегодня є Вже погашення — без врахування нарахованих відсотків за Користування кредитом, Тіло кредиту, тобто кошти Які позичальники отримай в банків здебільшого у 2007-2009 роках, на сьогодні, за різнімі оцінкамі, є Вже погашенням на 70-90%.

По-друге, З першого траншу рефінансування банковского системи, лишь банки Лагуна, Курченко та Фірташа безповоротно проковтнулі прежде 20 мільярдів гривень (примерно 2 мільярді долларов на момент Отримання рефінансування) віділеніх Їм Нацбанком коштів.

По-Третє, як стверджує економіст Олександр Савченко, загаль на підтрімку банків-банкрутів Було віділено 100 млрд.грн., А за Даними НБУ Всього на рефінансування банковского системи в 2014 году Було скеровано 222,3 мільярді гривень; при тому, за Даними «Forbes», на 1 січня 2015 року загальний ОБСЯГИ заборгованості з рефінансування перед НБУ ставали 108950000000 грн, більша частина з якіх Ніколи не повернеться.

Підсумовуючі ймовірні «збитки» банковского системи, внаслідок Прийняття Закону про реструктурізацію валютних кредитів, можна однозначно стверджуваті Наступний: максимальна сума власне збитків, через перерахунок Валютної заборгованості, є в межах заяві МВФ «Втрата», тобто 16-17 мільярдів гривень, або 1% ВВП України. Всі Решт — це теоретично недоотрімані банками прибутки.

Сума зазначилися МВФ, дуже Суттєво (в рази!) Відрізняється від тихий істерічно-надути цифр, Котре заполонили весь інформаційний простір олігархічні ЗМІ з «подачі» наших фейкових «ФІНАНСОВИХ авторитетів».

До прикладу:

За «Даними» НБУ, при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн / дол. збитки банковского системи сягатімуть около 100 млрд грн та перевіщать 5% ВВП, а за курсом 8,0 грн / дол. становітімуть 77 млрд грн.

Істерічна заява міністра фінансів, пані Яресько, котра порівнює надумані збитки з витратами України на оборону та правоохоронні органи, та назіває цифру 95 млрд грн, просто Вражає своєю прімітівною маніпулятівністю.

Ті, что Нацбанк, невідомо чіїмі устами, та пані министр своими Власний, назівають «збитками», можна Було бі Віднести до категорії «неотримання прібутків». Можна Було б, если ми бі жили в цівілізованій Европе, де: а) більшість наших чіновніків вже бі сіділі в тюрмі, лишь за десятину ними скоєного; б) Такі спеціалісти, котрі НЕ розбіраються в елементарних економічних категоріях, просто не могли бі займатись жодні Державні посади.

Оскількі, суми розкрадань та розбазарювань коштів, что "папєрєднікамі», что новою володію, зокрема через банківську систему, просто не співмірні з сумою реального Боргу валютних позічальніків, то Говорити про ті, что "прибутки НЕ отрімані», лишь на фоні рефінансування банків- банкрутів та обсягів міжбанківського кредитування — язик НЕ возвращается.

V. Франки и форінті.

А що ж там, у цивілізованій Європі, куди начебто так прагне наша влада, невже у них не було подібних проблем?

Були. Зокрема в Угорщині. І угорці не злякалися прийняти Закон, порівняно з яким наш законопроект, від якого істерично відхрещуються деякі його підписанти, просто є взірцем толерантності до спекулятивної банківської системи. Верховний суд Угорщини прийшов до висновку, що підвищення курсу погашення кредиту, в залежності від курсових коливань на ринку, це грубе порушення прав позичальників. І якщо банки видали кредити у швейцарських франках, по курсу 1:140, то й платежі для погашення повинні приймати по цьому ж курсу, а не по 250 форинтів за франк, як було у момент судовго розгляду. Після такого вердикту Верховного суду, депутати сіли писати відповідний закон і прийняли його протягом трьох тижнів! Прийнятий угорським парламентом закон не лише заборонив банкам, котрі навидавали валютні кредити, змінювати відсоткові ставки та обмінний курс в залежності від ринку, а й зобов'язали компенсувати всім позичальникам пов'язані з цими порушеннями переплати, якщо договір був укладений протягом останніх десяти років!

Звичайно, Центробанк Угорщини (як і наш НБУ він більше підпорядкованій світовій фінансовій системі ніж власним уряду чи президенту) теж підрахував збитки банківської системи і задекларував їх у сумі 4 млрд.дол. США. Але, маючи дещо кращу від наших владоможців освіту та розуміючи суть лихварської банківської системи, угорська влада не дозволила перетворити своїх громадян у жебраків та позабирати у них майно…

Приклад Ірландії, де народ відмовився взагалі віддавати зовнішні кредити, розбазарені його урядом, і про який нам ЗМІ нічого не розповідають як і про досвід «валютного регулювання» в Угорщині, наводити не буду. Це ще нас чекає попереду…

VI. Запльований закон.

Повернемося до нинішньої ситуації зі злощасним, схваленим 229 голосами, законопроектом за номером 1558-1.

Ще на початку березня стало відомо, що в новому меморандумі з МВФ «президент Петро Порошенко зобов'язався застосувати вето у випадку прийняття Верховною Радою закону про реструктуризацію валютних кредитів шляхом переведення їх у гривневі». Про це повідомляла, зокрема, асоціація українських банків (АУБ):

«Одним із пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов'язання Президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону про реструктуризацію валютних кредитів».

Отже, теоретично всі наші нардепи, котрі вміють читати, мали би знати, що прийняття подібного закону – це просто популізм, політична гра, гра в якій кожен може переграти сам себе. Проте обрали політику страуса та почали людські життя валютних позичальників (лише за даними «Кредитного майдану» близько трьохсот людей покінчило життя самогубством через незмогу віддати кредити), зрештою, як і життя тисяч полеглих у гібридній війні, розмінювати на політичний піар.

Не можна виключати і чийсь цинічний задум – прийняти популістський закон, та влаштувати йому публічну обструкцію, щоби похоронити надії валютних позичальників назавжди. Гарно підставили й Президента, який теж гнівно затаврував зазіхання на «святе» – банківську систему, але призабув свої публічні передвиборчі обіцянки, коли 13 квітня 2014 року заявив, що курс 12,4 грн. за долар є спекулятивно завищеним і необхідно перевести всі валютні кредити по курсу на день їх отримання.

VII. Підсумки і висновки.
 
Так, валютні позичальники самі винні, що полізли в кредитний зашморг фінансового спрута. За що вже поплатились. До прикладу – та нерухомість, котру вони придбали за валютний кредит, коштує на сьогодні значно дешевше, ніж тіло кредиту, яке вони на сьогодні вже майже погасили. Ситуація, коли банку сплачено вдвічі більше за житло ніж воно нині коштує, а позичальник ще винен і винен – це правило, а не виняток. І винятково цинічно «навішувати» на позичальників ті фінансові проблеми людей, причиною яких є шахрайська банківська система та корумпована влада під дахом жменьки олігархів.

2. Однаково вражає що некомпетентність влади, що економічна безграмотність та зомбованість суспільства! З одного боку влада, рівень економічних знань якої нагадує того «нового українця» – «купляю банани за два доляра, продаю за чотири і на ті два прОценти жию», з іншого суспільство, котре та ж влада пограбувала на сотні мільярдів доларів, а воно за її вказівкою готове розшматувати тих бідолах, що не можуть віддати валютні кредити, та потихеньку зводять рахунки зі своїм життям у відчаї та зневірі.

Популізм законопроекту №1558-1 як скальпель хірурга відкрив гнійник суспільних болячок охлократичної системи, головне – маніпулювання масовою свідомістю через ЗМІ, належні зграї тих, хто перетворив народ у зомбоване стадо.

3. Звичайно, позичальник на позичальника не схожий. Є банальні спекулянти, як правило з депутатсько-олігархічних кіл, котрі перепродували нерухомість тисячами квадратних метрів, докредитовуючись у банках. А є підприємці чи менеджери з високими, на момент фінансової іпотечної афери («іпотечна бульбашка» – це вислів Дж. Сороса) доходами, які наївно увірували рекламі та владі, котрі малювали веселкові перспективи світлого майбутнього, присаджуючи народ на фінансову голку міжнародних лихварів. Останні, як уже згадувалося: «за допомогою політики облікових ставок можуть розхитувати ринок взад-вперед або викликати різкі зміни в економіці раптовим збільшенням різниці цих ставок».

4. Говорити про «збитки» банківської системи, після 222,3 мільярди гривень рефінансування, виданого НБУ комерційним банкам у 2014 році, під смішні, на фоні обвалу гривні 15% річних і вже 59,6 мільярди грн під 17,5% річних виданих у цьому році, після того, як деякі експерти вже на сьогодні називають цифру 100 мільярдів, як суму котра вже назад у Нацбанк ніколи не повернеться, в контексті валютних позичальників, котрі на сьогодні вже об'єктивно віддали банкам 70-90% тіла кредиту, як мінімум не коректно.

Більше того, варто згадати: що кредитування у валюті було вигідне як самим банківським структурам, так і їх працівникам, котрі в 90% випадків отримували суттєво більші бонуси за «переконання» клієнтів у вигоді валютного кредитування; що починаючи з 2000-го року люди звикли до стабільного валютного курсу з середньою позначкою 1 до 5; що як влада, так і НБУ, чиє головне завдання – забезпечувати стабільність національної валюти, переконували позичальників у цій подальшій стабільності, а ставки кредиту у валюті були суттєво нижчими гривневих; що НБУ не зовсім законно допустив видачу споживчих кредитів у валюті; накінець – що зарплати людей в гривні залишилися такими як і були раніше, а ціни, буквально на все, виросли в рази.

5. Меседж масово закинутий в інформаційний простір усіма ЗМІ, котрі належать тим самим олігархам що й банки, з намаганням зробити винними у всіх бідах українців так званих валютних позичальників, є типовою хуцпою – нахабною та цинічною брехнею, мета якої відволікти увагу населення від тотальної корупції та розграбування держави тими ж власниками ЗМІ та політиками, котрі їм прислуговують і допомагають у масовому розкраданні коштів, майна та ресурсів, що належать українському народу.

6. Хто відповість зо 100 мільярдів гривень рефінансування, виданих банкам-банкрутам? Куди діваються мільярди доларів іноземних кредитів? Чому два найбільші державні банки – Ощадбанк та Укрексімбанк, в які «влили» десятки мільярдів гривень рефінансування, стоять на порозі банкрутства? А як оцінити на фоні рефінансування маже півтора трильйони (!) міжбанківських кредитів за 2014 рік? (http://www.bank.gov.ua/files/CREDITLAST.xls). Щодо останнього – це просто приклад роблення грошей із повітря за допомогою банківського мультиплікатора і привід задуматися тим, хто досі вважає що кредити беруться з депозитів.

Можна ще згадати про валовий зовнішній борг України, котрий зріс за десять років майже на 100 мільярдів доларів, та золотовалютні резерви, котрі з початку 2014 року зменшилися на 10 мільярдів доларів…

7. Все вищенаведене є обгрунтуванням тези про чотири «винуваті» сторони у ситуації з валютними споживчими кредитами та застереженням проти масового зомбування населення, яке відбувається протягом останніх трьох днів після прийняття Верховною Радою Закону «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». Звичайно, що прийняття популістського закону, вся суть якого зводиться до механічного перерахунку залишків валютних кредитів по курсу на день їх отримання, є лише свідченням некомпетентності парламенту в цілому. А ось коментарі НБУ, Мінфіну та перших осіб держави, як і реакція на це суспільства, свідчать про економічну безграмотність та неспроможність вирішувати реальні проблеми першими і про маніпульованість другим.

На завершення. У країні де-факто йде війна, що само по собі є об'єктивним форс-мажором, хоча й не визнаним юридично. У країні вся влада просякнута некомпетентністю та корупцією. У країні маса людей поставлена в умови виживання, а значна частина з них знаходиться за межею бідності.

Єдиним розумним виходом із цієї ситуації є надання «кредитних канікул»

по всім проблемним валютним кредитам, призупинення будь-яких агресивних дій з боку банків щодо позичальників та розробка комплексного механізму, котрий справедливо розподілив би відповідальність між сторонами причетними до цієї проблеми.

Дата публикации: 09.07.15