Роман Калиниченко: Особливості стану правового забезпечення IT-бізнесу в Україні

На сьогоднішній день застосування інформаційних технологій на ринку України є невід'ємною частиною ведення будь-якого бізнесу. Відповідно, спостерігається стрімкий розвиток сфери IT-технологій. Однак, як зазвичай буває в нашій країні, законодавство і правова сфера не встигають за темпами розвитку суспільства і бізнесу зокрема. Таким чином склалася ситуація, коли при максимальному попиту на розвиток і діяльність компаній у сфері інформаційних технологій правове регулювання цієї галузі є мінімальним. Так, питання реєстрації та створення таких компаній, оформлення трудових відносин з найманими працівниками регулюються на загальних підставах. Проте, з урахуванням особливостей роботи в цій сфері, виникає питання, яким чином, наприклад, правильно оформляти роботу найманих працівників, які працюють в режимі віддаленого доступу, так званих фрілансерів.

Фріланс, як явище, отримав надзвичайно широку поширеність з розвитком Інтернету. Варто відзначити, що на міжнародному рівні вже досить давно діють такі нормативні акти, як Конвенція Міжнародної організації праці «Про надомну працю» №177 від 20.06.1996 і Конвенція Міжнародної організації праці про гідну працю домашніх працівників (фрілансерів) №189 від 16.06.2011 , які покликані врегулювати такого роду правовідносини. Вітчизняне ж законодавство до таких нововведень не поспішає, адже жодна з цих конвенції не була ратифікована Україною, хоча завдяки правильному нормативно-правовому регулюванню інформаційної сфери з'являється потенційна можливість залучення багатомільйонних інвестицій в економіку України. Загальновідомим фактом є те, що українські програмісти та фахівці в галузі інформаційного забезпечення є одними з кращих. У той же час, за статистикою, переважна більшість з них працює на іноземні компанії, часто не оформлюючи належним чином такі трудові відносини.

У зв'язку з такою ситуацією на ринку IT-бізнесу, питання легалізації діяльності в Україні працівників з віддаленим доступом достатньо актуальним, особливо для іноземних IT-компаній.

Розглянемо оптимальні варіанти для співпраці з іноземними роботодавцями. У випадку, якщо іноземна компанія не має свого представництва на території України, найоптимальнішим варіантом співпраці з українськими працівниками буде їх реєстрація як суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, тобто ПП, або ж створення власної фірми — ТОВ. Наступним етапом має бути реєстрація в податкових органах. Тут необхідно звернути увагу на те, що правовою основою співробітництва з іноземним роботодавцем або контрагентом буде укладання зовнішньоекономічних контрактів. Для ведення зовнішньоекономічної діяльності оптимальною і економічно обгрунтована третій група платників єдиного податку, при якій можлива також реєстрація платником податку на додану вартість. Чинний Податковий кодекс України передбачає наступні основні правила для 3-ї групи:

1) річний ліміт доходу становить 20000000 грн. У випадку перевищення зазначеного ліміту платник податків автоматично перекладається з системи єдиного податку на загальну;

2) ставка єдиного податку становить 2% (платники ПДВ) Та4% (не платники ПДВ). Необхідно зауважити, що переважна більшість працівників IT-сфери, як правило, не є платниками ПДВ, хоча згідно п.26-1 підрозд.2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з 1.01.2013 до 1.01.2023 тимчасово звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, тобто ставка ПДВ для сфери інформаційних технологій становить 0%. До програмної продукції законодавець відносить:

— Результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та / або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та / або онлайн-сервісів;

— Криптографічні засоби захисту інформації.

Однак, в будь-якому випадку, необхідно пам'ятати, що ця правова норма є тимчасовою.

3) ліміт кількості найманих працівників для платників єдиного податку 3-ї групи відсутня;

4) у разі перевищення доходу платника податку в 1 млн грн обов'язковою вимогою закону є наявність касового апарату.

Щодо змісту контрактів з іноземними компаніями варто відзначити, що в контрактах, крім істотних умов, необхідно чітко визначати кому належатимуть права інтелектуальної власності на створені продукти, умов конфіденційності, санкцій за порушення умов контракту. Також щоб уникнути двозначного трактування і перекладів, його слід укладати на мовах обох сторін контракту. Всі виконані роботи та надані послуги за такими контрактами повинні бути закриті Актами виконаних робіт і наданих послуг. Такий акт буде основним підтвердженням походження отриманих працівником або компанією коштів, а також підставою для отримання коштів у банківській установі.

Останнім часом резонансним і відлякує фактором (як для іноземних інвесторів, так і для вітчизняних IT-компаній) стало регулярне проведення правоохоронними органами обшуків в офісах та помешканнях таких компаній. Часто подібні обшуки закінчуються вилученням офісної техніки, комп'ютерів, жорстких дисків і серверів. Звичайно, такі явища надзвичайно негативно впливають на роботу компаній, не кажучи вже про шкоду діловій репутації, а вилучення серверів взагалі паралізує можливість їх роботи. Для врегулювання ситуації, що склалася, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було проведено ряд зустрічей та брифінгів за участю представників IT-компаній та правоохоронних органів. Однак, як показує практика, такі заходи, як правило, носять виключно декларативний характер. Підтвердженням цьому є «досягнення згоди» про необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо копіювання інформації з носіїв і вилучення носіїв інформації в рамках заходів забезпечення кримінального провадження. Такий висновок проведених міністерством зустрічей показує, що вирішувати проблему кардинально ніхто не збирається, а правоохоронні органи в Україні і надалі залишаються при своїх широких повноваженнях, амбіціях, з'єднаних з безкарним свавіллям.

Звичайно, такий стан справ в українському бізнес-середовищі відштовхує навіть ту невелику кількість інвесторів, які могли б приносити дохід в економіку країни.

Тому, як висновок, хочеться порадити IT-компаніям і українським працівникам IT-сфери бути напоготові захищати свої законні права та інтереси.

Дата публикации: 08.11.15