Роман Калиниченко: Ще раз про констіуціонних зміни в судовій системі України

Український юридична спільнота і суспільство в цілому з нетерпінням чекають, коли будуть представлені основні напрацювання щодо конституційної реформи, особливо що стосується судової системи. Особливої ​​актуальності це питання набуло останнім часом, оскільки Президент України чекає відповідних пропозицій від Конституційної комісії, яка в свою чергу має їх отримати від Робочої групи з питань правосуддя, суміжних правових інститутів і правоохоронної діяльності (далі — Робоча група). Однак поки якихось чітко прописаних пропозицій немає. Принаймні на момент здачі номера, «Юридична газета» не мала жодних офіційних документів, з яких би чітко бачилися ті чи інші пропозиції щодо внесення змін до Основного Закону. Ми вирішили проаналізувати можливі пропозиції на підставі дискусій, які велися під час засідань Робочої групи, і активно працює над узагальненням своєї пропозицій. Одна ситуація не проста. Умовно кажучи, пропозиції можна розділити на ті, за якими є певні домовленості членів Робочої групи, принаймні умовно узгоджені, а є такі, за якими експерти зайшли в глухий кут.

Генпрокурор і міністр юстиції вийдуть зі складу ВРЮ

Так, членам Робочої групи вдалося досягти згоди щодо кількісного складу Вищої ради юстиції. Пропонується зменшити її складу до 19 осіб з висновком генерального прокурора і міністра юстиції, тобто тих людей, хто входив за посадою, крім голови Верховного Суду. Інші члени Ради будуть у більшості судді — 9 представників Феміди обраних демократичним способ- з'їздом суддів. Тобто з 19 членів ВРЮ 9 — це судді, за посадою тільки одна людина — голова Верховного Суду України, і таким чином 10 осіб це вже буде більшість суддів. За меншини, пропонується розподілити квоти так: 2 людини від представників з'їзду адвокатів, 2 від працівників прокуратури, 2 — представники з'їзду представників вузів та 3 особи від Президента України. На думку деяких учасників Робочої групи, це велике досягнення і досить правильний крок, оскільки буде мінімальний вплив на суддів з боку інших гілок влади.

Також узгоджено питання повноважень Вищої ради юстиції, якої додаються повноваження по представництву всієї судової системи в питанні захисту незалежності судової системи. Тобто все що стосується суддів як носіїв судової влади, переходить до повноважень ВРЮ, звичайно, якщо Конституційна комісія з цим погодиться. Принаймні, ця пропозиція робочої групи.

Верховну Раду позбавлять можливості вибирати суддів?

Ще одне питання — це деполітизації процесу обрання суддів, зокрема відсторонення від цього процесу Верховної Ради України. Проблема в тому, що останнім часом, народні обранці спекулюють цим питанням, якщо не сказати більше — займаються здирництвом і шантажем представників Феміди, оскільки відповідно до чинного законодавства, якщо суддя під час голосування не набрав необхідної кількості голосів, це є підставою для ВРЮ внести до парламенту подання про звільнення такого судді. До того ж не мають взагалі ніякого значення ні особисті, ні професійні якості суддів. Тобто сьогодні на суддів відкрито тиснуть, і навіть не приховують цього, цинічно ховаючись народної люстрації та іншими закликами. Тому судді знаходяться у не складній ситуації. З одного боку, якщо сильно тиснути на парламентаріїв, то Верховна Рада просто не проголосує і звільнить таким чином близько 400 суддів, питання яких обрання безстроково не визначений ще. З іншого боку, якщо не піднімати це питання, то це не є гарантією, що суддів оберуть на безстрокове. Як кажуть, краще жахливий кінець, ніж жах без кінця. Тому важлива пропозиція робочої групи — скасувати перше призначення на посаду судді, так званий випробувальний термін. Церемоніальну функцію для призначення відразу безстроково закріпити за Президентом, але парламент усунути від цього процесу.

Судді КСУ працюватимуть до 70-ти років

Не було особливих суперечностей при погодженні питань Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України залишиться окремим розділом, прописаним в Основному Законі, тобто не буде входити у розділ «Правосуддя». Щодо суддів Конституційного Суду, то пропонується підвищити саме верхню планку, тобто дати можливість суддям КСУ працювати до 70 років, а почати працювати з 40 років, як це передбачено чинною Конституцією. Також швидше буде змінений і професійний ценз, тобто який стаж роботи повинен бути у кандидата на посаду судді КСУ. Крім того, пропонується без змін залишити кількісний склад і строк повноважень суддів КСУ. У той же час триває дискусія щодо того, а може орган, який обрав суддю КСУ його звільнити. Відзначимо, що дискусія проходила в рамках того, чи має суддя КСУ обиратися безстроково. Але оскільки прийшли до висновку, що все-таки вибирати будуть тільки на певний термін, як вже було зазначено, то питання відпало саме собою.

Підстави для звільнення суддів закріплять в Контітуціі

Важливою зміною може стати закріплення підстав для звільнення судді в Конституції України. Також було погоджено питання про збільшення юридичного стажу роботи для кандидатів на посаду судді в загальні суди та підвищення вікового цензу. Єдність полягає в тому, що члени робочої групи підтримали цей крок, але не знайшли розуміння, скільки років необхідно збільшити ці показники. Зазначимо, що сьогодні стаж повинен бути три роки. Так, одні члени робочої групи пропонували довести необхідний стаж до п'яти років, інші до семи. Однак помітної переваги не набрала жодна з пропозицій. Тому прийняли рішення передати це на розгляд самої Конституційної комісії.

Якою буде судова система вирішить Президент

Каменем спотикання є питання про те, якою буде судова система, будуть ліквідовані вищі спеціалізовані суди. Це питання не є узгодженим. Умовно кажучи, за і проти голоси між членами Робочої групи діляться порівну. Тому є ймовірність, що його віддадуть на відкуп Президенту, тобто запропонують кілька варіантів і глава держави, як суб'єкт законодавчої ініціативи, прийме вольове політичне рішення.

Так, перший варіант припускаю зберегти статус-кво існуючої системи. Другим варіантом пропонується ліквідувати вищі спеціалізовані суди, і Верховний Суд передати функції суду касаційної інстанції. Це два радикальні варіанти. Є й так звані проміжні варіанти. Наприклад, залишити адміністративну юстицію як окрему гілку на чолі з Верховним адміністративним судом, а господарські суди поєднати із загальними судами.

Є варіант забрати спеціалізацію судів першої інстанції, а залишити, так би мовити, тільки у судів вищих інстанцій. Обговорювалася і пропозиція зробити навпаки, тобто прибрати спеціалізацію вищих інстанцій, а залишити на рівні першої. Проте жоден з цих варіантів поки не знайшов серйозної підтримки. Якщо говорити про останній варіант, то з цієї точки зору для пересічного громадянина краще б було не розділяти спеціалізацію саме на цьому рівні. А далі, з урахуванням поступового введення так званої адвокатської монополії, якраз буде відповідати першим варіантом, тобто передбачається, що на етапі оскарження рішення суду першої інстанції, питаннями до якого суду подавати відповідну скаргу, займатиметься адвокат, тобто фахівець. Відзначимо, що мова йде тільки про представництво громадян у цивільному та кримінальному процесах.

ВРЮ і ВККСУ об'єднувати НЕ БУДУТЬ

За об'єднанню ВРЮ і ВККСУ, то Робоча група вирішила відмовитися від таких пропозицій, хоча нагадаємо, були дискусії навіть з об'єднання трьох органів — Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради юстиції та Ради суддів України. РСУ залишається з тими ж повноваженнями, за винятком, як уже було загадане раніше, питань, віднесених до незалежності судової системи. Цим питання буде займатися ВРЮ через те, що вона займається кадровими питаннями. Тобто фактично поділ може статися так, що всі питання по кадрам, дисциплінарної відповідальності, переведення суддів, призначення і т.д. будуть закріплені за ВРЮ, а питання організації роботу судів, фінансового забезпечення залишаються за Радою суддів, і державної судовою адміністрацією, як органу, підконтрольному Раді суддів. Крім того, будуть також чітко розділені повноваження між ВККСУ і ВРЮ, щоб уникнути дублювання функцій. Тобто Комісія повинна займатися кваліфікацією, відбором кандидатів на посаду судді, питаннями анонімного тестування тощо.

Відзначимо, що актуальними є питання кількісного складу Ради суддів і порядку формування за квотним принципом. Зараз навіть стоїть питання можливого переобрання складу Ради на черговому з'їзді суддів, який запланований на кінець вересня поточного року. Хоча можливо питання стоятиме не в тому, чи варто переобрати склад РСУ, а в тому, щоб привести кількість Ради у відповідність із законом. Фактично виникає одне невирішене питання, а кого, власне, треба прибрати зі складу, з якого регіону? Зрозуміло, що кожна область буде боротися за себе, за свого представника, і це можна пояснити і зрозуміти. Тому Рада суддів вирішила поставити питання радикально про переобрання, і якщо з'їзд це питання не проголосує, і вкаже, що Рада суддів має продовжити свою роботу, важко уявити, як вийти з цієї ситуації. Однак, на думку самих суддів, питання переобрання швидше буде внесено до порядку денного з'їзду. Крім того, підставою для цього є і зміна квотного принципу, оскільки зараз ситуація сумбурним, і треба, хочуть цього судді чи ні, нарешті навести порядок і лад у цьому питанні. Поки що це єдиний шлях — переобрання складу. Якщо колектив який делегував свого суддю довіряв йому, його повторно висунутий і врешті-решт повторно обраний. Якщо ні, то виберуть інше. Проте єдине, чого б хотілося, щоб зберігся робочий кістяк Ради суддів, оскільки ці люди знають, як працювати і ефективні в роботі, що допоможе уникнути паузи у функціонуванні Ради.

Дата публикации: 15.08.15