Розкрадання банківських гробниць

Зараз в епіцентрі процесу — Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Через його рахунку йде гігантська "перекачування" коштів виведених з ринку фінустанов і щедрих внесків держави не тільки вкладникам, а й третім зацікавленим особам. Кількість яких за час фінансової кризи сильно зросла. І під питанням вже не тільки "інстітуційна спроможність", але і взагалі доцільність існування в нинішньому вигляді фонду, який заробляє в рази менше, ніж витрачає. А витрачає далеко не завжди на виплати вкладникам.

Шлях реформ нинішня глава НБУ почала з заяви, що в Україні занадто багато банків, і негайно перейшла до дій, почавши "системну розчищення ринку". Хто сперечається, розчищення банківського поля, на якому завелося забагато бур'янів, дійсно була потрібна. Ось тільки говорити про системність цього процесу в виконаному Нацбанком варіанті повернеться язик хіба що у його функціонерів — занадто часто за видимим напором ховалася непослідовність і незрозуміла нелогічність дій. Наприклад, бахматюковская "ВіЕйБі Банк" був визнаний проблемним тільки на початку жовтня 2014 го, хоча реальні проблеми відчував задовго до цієї дати.

Вже через тиждень банк отримав від НБУ чергову порцію рефінансування на суму понад 1 млрд грн, як тоді зазначалося, виключно для видачі депозитів. Так їх і не видавши, банк був визнаний неплатоспроможним через місяць — в кінці листопада 2014 го. В цілому Нацбанк видав "ВіЕйБі" 5,5 млрд грн, але установа це не врятувало і не повинно було.

Або ось Імексбанк отримав 300 млн грн рефінансування в кінці листопада 2014 року і все одно був визнаний проблемним, причому на початку січня 2015 го, і неплатоспроможним через ще десять днів. Банк "Камбіо" отримав підживлення від регулятора за тиждень до рішення про його проблемності, а банк "Демарк" та "Київська Русь" — за місяць. Складно припустити, що НБУ був не в курсі реального стану справ в цих структурах і не підозрював, що видане рефінансування не врятує ці фінустанови, в результаті "випарувалися" в мало кому відомому напрямку.

Висновок ліквідних активів з банків відбувався і при кураторів НБУ. В "Дельті", Златобанк, "Брокбізнесі", "Надрах", "ВіЕйБі Банку" і багатьох інших майно виводилося з застави, кредити продавалися за заниженими цінами пов'язаним з власниками компаніям. Тільки на цьому система, навіть за найскромнішими підрахунками, втратила в сумі понад 25 млрд грн. Справно працювала і схема з переказом коштів на кореспондентські рахунки іноземних фінустанов, назви яких вже давно і всім добре відомі — Bank FRICK, East-West Bank і Meinl Bank. Одна тільки "Дельта" перевела на рахунки цих банків близько 400 млн дол. Але ж були й інші — Південкомбанк, "Київська Русь", "Таврика", Енергобанк. Загальні втрати системи від цієї схеми перевищили 780 млн дол. Кошти власників банків виводилися також завдяки масовому дробленню депозитів. Загальні втрати банківської системи від використання всіх цих схем оцінюють в 50 млрд грн. Повернути ці кошти неможливо, навіть якщо вдало продати все, що залишилося. Надії, що коли-небудь хоч хтось за це відповість, стають все більш примарними. Адже факти відомі давно, а про реальні успіхи правоохоронців у покаранні винних практично нічого не чути. Тим часом епіцентр активності перекочував трохи на інше поле. Ось тільки "врожаї" на ньому збираються специфічні. Адже поле це якраз назвати "банкомогільніком".

banki ukr bankrot aktivy1

У деяких випадках ліквідаційна маса, за оцінками самого ФГВФО, становить всього 2-3% від балансової вартості задекларованих у банківській звітності активів. У переважній більшості випадків все більш-менш привабливі активи проблемних банків були виведені задовго до того, як їх визнали неплатоспроможними. На сьогоднішній день в управлінні фонду півсотні банків із загальною сумою активів порядку 206 млрд грн. Але сума ліквідаційної маси за цими активами не перевищує і 38 млрд грн.

У фонді люблять скаржитися, що регулятор залишає собі найцікавіші застави, передаючи фонду то, що продати складно. Тим більше зараз, коли вартість цих активів нижче через об'єктивні причини. Дійсно, процедура виведення банків з ринку може тривати від кількох місяців до півроку, часом і довше. І часто цим процесам дуже складно знайти інше пояснення, ніж те, що вони можуть затягуватися свідомо, виключно заради того, щоб вищезазначені схеми могли бути реалізовані. Воно б ще півбіди, якби зобов'язання ФГВФО, а значить, і прямі витрати бюджету при цьому не росли багаторазово. Законодавство дозволяє протягом двох днів прийняти і затвердити план реструктуризації і протягом двох місяців повністю завершити цей процес. На сьогоднішній день за такою схемі не реструктуризований жоден неплатоспроможний банк.

Регулятор звинувачує фонд в неефективній роботі з продажу застав, ось в цьому йому заперечити складно. Темпи реалізації активів пригнічують. У 2015-му ФГВФО зміг виручити від їх продажу близько 1,5 млрд грн, або менше половини відсотка від сумарних активів всіх виведених з ринку установ.

По правді кажучи, не особливо то ФГВФО, якщо судити по його реальних дій, прагне до зростання продажів. Ніби як фонд встановив вже обов'язковий обсяг інформації про що виставляються на продаж і навіть передав цей документ на реєстрацію в Мін'юсті, але одна з останніх його заявок на платформі "сетів" дослівно виглядає так: "Банк" Фінрост ". Право вимоги за корпоративними кредитами юридичних осіб за 8 договорами №151 від 18.03.2013, №156 від 03.04.2013, №157 від 10.04.2013, №173 від 25.10.2013, № 144 від 11.02.2013, №145 від 19.02.2013, №149 від 07.03 .2013, №153 від 29.03.2013. Корпоративні кредити за однією юридичною особою з забезпечення ". Так що судіть самі, наскільки подібне повідомлення мотивує до придбання цього лота, а також про повноту розкриття інформації про нього. Напевно, щоб хоч якось розкрити карти перед потенційним покупцем, зобов'язаним, між іншим, оплатити гарантований внесок в 1,7 млн ​​грн, варто було розмістити інформацію про зобов'язання, суми боргів, валюті, застави, їх стан, місце розташування та інше. Очевидно ж, що лот, оформлений таким чином, купить або божевільний, або той, хто реально розуміє, що за цими вісьмома договорами ховається.

"Це простий рецепт торгівлі — чим більше інформації про товар, тим простіше його продавати. Але як торговельним організаціям, так і простим покупцям досить складно, а іноді просто неможливо" випросити "інформацію про актив банку, який знаходиться в стадії ліквідації. Це або повний безлад в документообігу і відсутність документів, або бажання посадових осіб залишити ці активи для конкретних покупців. Насправді ж усі пристойні організатори торгів розміщують всю ту інформацію, яку вони отримують або ж "витягують" з чиновників. Природно, в умовах відсутності інформації складно знайти велику кількість покупців. Більш того, організатори торгів неодноразово відправляли в ФГВФО запити з вимогою надати подібну інформацію. Віз і нині там ", — пояснив ZN.UA глава Асоціації" Біржові і електронні майданчики "Олег Падалка.

Незважаючи на все це, фінансовий план фонду на 2016 р амбітний (звичайно, тільки на тлі зібраних в минулому році 1,5 млрд) і передбачає отримання від неплатоспроможних банків 7,5 млрд грн. У пресі чиновники фонду приндяться і озвучують плани по залученню не менше 15 млрд. Втім, при нинішніх підходах до роботи і 7,5 млрд, і 15 млрд — недосяжна висота, а на тлі витрат фонду — крапля в морі.

Юристи ФГВФО звернулися в суди в спробі повернути третину зниклих активів (83 млрд грн). Однак шанси, що ці кошти будуть повернуті, практично нульові. Відповідно, єдиний спосіб хоч якось компенсувати втрати держави — це все-таки продати те, що залишилося. І стримати зрослі апетити самого фонду.

У 2014-му Фонд гарантування отримав від НБУ кредит в розмірі 10 млрд грн і ще 10 млрд отримав від уряду, попросивши у Мінфіну ще 20 млрд вже в 2015-му. Кошти немалі, але і їх не вистачило. Дирекція фонду попросила в 2015 р збільшити бюджетне фінансування фонду ще на 24 млрд грн, і уряд погодився. Адже це кошти ошуканих вкладників, спокій громадян, електоральна лояльність. А ще — спосіб непоганого заробітку.

Ні прем'єр (хоч, пам'ятається, і нарікав, була справа), ні Мінфін не зніяковіли тим, що кошторис фонду зростає з року в рік, а ефективність і результативність — немає. У 2015 року обсяг коштів на утримання самого ФГВФО збільшився в порівнянні з 2014-м на 100 млн — з 84 млн до 181 млн грн. З 2016-му зміст цієї організації подорожчало ще на 80 млн грн — до 266 млн. На відміну від багатьох співвітчизників, зарплати співробітників фонду регулярно індексуються. За минулий рік середня зарплата там виросла з 20 тис. До 30 тис. Грн на місяць. При середньомісячній зарплаті по країні в 4,3 тис. Грн хочеться запитати як мінімум, чи дійсно кваліфікація співробітників ФГВФО стоїть таких вкладень? Наприклад, відомо, що керівники проблемних банків неодноразово переходили працювати до фонду, очолюючи там ліквідаційні комісії.

У 2015 р Фонд гарантування витратив 4,4 млрд грн на власні потреби, отримавши внесків від банків на 2,2 млрд грн. Тобто внески комбанків не покривають навіть витрати самого ФГВФО, не кажучи вже про виплати вкладникам. Насправді ці виплати вже давно лежать на плечах держбюджету. Так, може, при подібній результативності буде все-таки дешевше для платників податків здійснювати їх безпосередньо, а не через Фонд гарантування вкладів? Адже чим менше проміжних ланок в ланцюжку, тим менше корупційна маржа.

Функції контролю там все одно давно загублені — 6 з 12 банків, за дорученням фонду виплачують вкладникам кошти, згодом зізнавалися проблемними. Під час роботи тимчасової адміністрації в банку "Фінансова ініціатива", при незмінній кількості співробітників, фонд оплати праці збільшився на 5,4 млн грн. В "Брокбізнесі", "Форумі", "ВіЕйБі", "Імекс" та інших в ході ліквідації продовжувало працювати близько 300-350 осіб з збереженням фондів оплати праці в 1,5-4,5 млн грн.

Ні встежити за цими фактами, ні організувати ефективний продаж фонд так і не зміг. Частково тому, мабуть, що не зацікавлений в цьому, а частково через брак на це нудна справа часу за сонмом інших, куди більш хлібних справ.

Money hub

Так, пройшов повз суспільної уваги той дивовижний факт, що вкладникам 34 банків, які проживають в зоні АТО протягом всього військового конфлікту, ФГВФО виплачує кошти в обсягах 93-99,9% гарантованих сум. Тобто масовий переїзд жителів, відсутня інфраструктура, розтерзана мережу банківських установ, втрата документів як самих вкладників, так і банків не завадили фонду систематично переводити величезні суми державних грошей. Підозри про наявність додаткової корупційної маржі викликають списки тих банків, які виявлялися уповноваженими проводити виплати вкладникам. За визнанням самих банкірів, третина вкладників, які отримують виплати в будь-якому фінустанові, потім стають його клієнтами. Під час кризи за це варто поборотися. І чи випадково в списках ФГВФО поруч з державними банками та великими фінустановами з розгалуженими мережами часто виникали досить сумнівні структури?

banki ukr bankrot aktivy2

По суті, ФГВФО відкрив канал надходження готівки на непідконтрольні території, перекачавши по ньому не менше 3,3 млрд грн, попередньо взявши їх в держбюджеті. І доля цих грошей повинна цікавити правоохоронні органи не менше, ніж соціальні виплати переселенцям. У листопаді 2014 го уряд і НБУ планували блокувати на непідконтрольних територіях не тільки роботу банків, а й банківські рахунки їхніх мешканців. Потім ставлення принципово змінилося. Чи не тому, що стало зрозуміло, що АТО триватиме роками, і є реальна можливість перевести в готівку держкошти через цю "сіру" зону? Цікаво, чи може стати предметом перевірки правоохоронців інформація, що курується ця схема безпосередньо з АП? До речі, інформацію про те, що державні гроші під виглядом виплат вкладникам на непідконтрольних територіях перекачуються в приватні руки, до прем'єра доносили. Він навіть розпорядився створити робочу групу з силових відомств, яка б провела розслідування цього та інших аспектів діяльності фонду. Та ось невдача, в ГПУ ніяк не можуть підписати розпорядження про створення тієї самої груп.

Чи не слабшає хватка і корупціонерів, які курують продажу в фонді. Так, днями там звільнили чотирьох співробітників за незаконний продаж активів неплатоспроможних банків на суму близько 200 млн грн, але це навіть на верхівку айсберга не тягне.

Охочих продавати те, що ще не розкрадено, набагато більше, ніж покупців. Зараз розгортається справжня битва за ринок між ДП "сетів" і іншими електронними майданчиками, які раніше працювали з ФГВФО (їх близько 30). Виявилося, що уряд технократів нема за конкурентний ринок, а за монополію і "сетів". Ми не візьмемося стверджувати, що торги на інших майданчиках проходять чесніше і краще. Але справа ще з минулої осені йшло до того, щоб всіх їх об'єднати в рамках однієї процедури, домагаючись максимальної конкурентності та прозорості. І в даному контексті вельми цікаво, чому в підсумку піврічних консультацій залишився саме "сетів", і чому саме зараз?

Арсеній Яценюк в лютому наполіг на тому, щоб активи переданих в ФГВФО банків реалізовувалися тільки через майданчик "сетів". Невже просто так? Створювалася система при Міністерстві юстиції. Вона була в управлінні ДП "Держінформ'юсту", повноцінно почавши роботу в липні 2014 го. У серпні минулого року несподівано для людей, які систему створювали і обслуговували, її передали новоствореному ДП "сетів". Причому створювалося ДП за вже "золотим" стандартом — два умовно прозорих конкурсу на посаду керівника, обидва визнані недійсними, керує підприємством в даний момент в.о., колишній перший заступник попереднього в.о. Але лише зміною керівництва і вивіски зміни не обмежилися.

"Зміни внесли як в порядок продажу майна, так і в саму систему. Зокрема, з'явився ряд інструментів, що дозволяють в ручному режимі маніпулювати результатами торгів. Про 100-відсоткової прозорості мова вже не йде. Управляти системою можна в ручному режимі, — пояснив ZN .UA один з творців системи "сетів" в її первісному варіанті Сергій Ключка. — Я до сих пір отримую кілька дзвінків в день від обурених учасників торгів з інформацією про зловживання. Не всі з них кричущі, є і малозначні. Але вони відбуваються регулярно з -за того, що в систему свідомо були внесені шкідницькі зміни. насправді нам свого часу також пропонували ці зміни вносити, але нам тоді вдалося пояснити, чому цього робити не варто ". За словами Сергія Ключки, застосовуваний зараз механізм дозволяє визначити потрібного переможця в ручному режимі, фактично вже в кінці торгів.

ФГВФО ніби як за відкритий ринок, конкуренцію і інший прогрес. Навіть роботі в "сетів" мляво, але противиться (не обов'язково з благих спонукань), однак і альтернатив не пропонує. Про нове бачення продажів директор-розпорядник фонду Ворушилін розповідав ZN.UA без малого рік тому. З тих пір мало що змінилося в підходах. Якщо подивитися на статистику продажів акредитованих фондом майданчиків, то перекоси очевидні: хтось за минулий рік здійснив 60-70 продажів, а хтось 3-6 (невже тільки через нерозторопність?). У самому ж фонді продовжують наполягати, що "улюбленців" у них немає, і вони на рівних умовах працюють з усіма майданчиками.

banki ukr bankrot aktivy3

Та й сама процедура продажу перекручена до межі. Після отримання інформації про актив організатори аукціонів шукають потенційних покупців. І лише знайшовши їх, отримують право продажу цього активу. По суті, це не торгові майданчики, а брокери на службі ФГВФО.

Заради подальшої оптимізації вирішили створити консолідований офіс продажів, який "запустить процес". Залишилося знайти того, хто запустить роботу в самому офісі.

Рішення про створення консолідованого офісу було прийнято ще влітку 2015 го. Запустити його хочуть 11 квітня 2016- го. Але навіть якщо він почне функціонувати, то ще довго буде створювати тільки видимість роботи. За інформацією ZN.UA, департамент консолідованих продажів фонду, очолюваний Юлією Берещенко, укомплектований лише наполовину, штатного розкладу у них ще немає, посадові оклади не затверджені, як вони будуть працювати і що, власне, робити — невідомо.

Очолює в ФГВФО цей напрямок Андрій Кияк, якого пов'язують з Арсенієм Яценюком, так як вони разом вчилися в університеті, а потім працювали в НБУ. У підпорядкуванні іншого наближеного прем'єра, міністра юстиції Павла Петренка, і то саме ДП "сетів", яке покликане продавати застави, і управління процедурами банкрутства, які позичальники давно використовують для того, щоб ті самі застави залишити собі. І тут дуже цікава виходить смичка.

Сама по себе процедура банкротства — спасение для многих должников, не желающих расставаться с заложенным имуществом. Согласно данным составителей рейтинга Doing Business, кредиторам по результатам процедуры банкротства в Украине возмещается в среднем только 8% требований, а средняя продолжительность самой процедуры банкротства — около трех лет. В Европе эти показатели составляют в среднем 72,3% и два года, соответственно. Причина — именно в непрозрачной системе реализации имущества, предполагающей так называемые адресные аукционы, на которых победители известны заранее. По информации ZN.UA, в прошлом году было проведено свыше 600 аукционов на общую сумму 1 млрд грн. Однако начальная стоимость подлежавшего продаже имущества составляла 4,5 млрд грн. Разница впечатляющая. При этом нужно помнить, что из-за тотальной кептивности украинской банковской системы часто и кредиторы, и заемщики — это одни и те же люди.

В ноябре прошлого года уже гремела история о том, как восемь квартир в столице, являющихся имуществом компании-банкрота "ИнвестИнтер" и находящихся в залоге, продали за восемь (!) гривен — по гривне за квартиру. На подачу документов для участия в торгах желающим предоставили два часа, аукцион проводили в многоквартирном доме, счастливым покупателем всех восьми лотов стало некое физическое лицо. Объявление о старте аукциона было размещено на сайте Минюста, информация о его успешном завершении — на сайте Хозяйственного суда Киевской области, четырьмя днями ранее отменившего этот аукцион. Это все, что нужно знать о продажах залогового имущества.

"Пример из практики. Компания "Артур-К" брала кредит в Укрэксимбанке под залог сети своих аптек. Имущественным поручителем выступало ООО "Автодом". Кредит не обслуживался. Компания "Артур-К" добровольно зашла в банкротство. Во время процедуры банкротства вводится мораторий на обеспечение. Банк в рамках этой процедуры может вернуть свои деньги только на стадии ликвидации. По сути, если процедура банкротства запущена, банк не может вернуть ни деньги, ни залоговое имущество. Сама процедура банкротства может длиться лет пять и дольше, — объяснил ZN.UA старший юрист юрфирмы Ario Capital Group Андрей Филик. — И вот когда уже наступила стадия ликвидации, банк получил возможность продать сеть аптек заемщика. Этого, ожидаемо, не хватило для покрытия задолженности. Банк обратился к поручителю, который обязался в случае, если "Артур-К" не вернет банку деньги, отдать банку логистический центр и участок под ним площадью в 2 га земли. Но поручитель тоже вошел в банкротство. В процессе этого банкротства ликвидатор провел незаконные торги, на которых зарегистрировались два подставных покупателя, один из которых и выкупил участок стоимость в 58 млн грн за 1 млн. Сразу после этого новый владелец участок перепродал, а сам начал процедуру банкротства, чтобы окончательно похоронить это дело". Занавес…

***

С учетом всего вышеупомянутого напрашивается очевидный вывод: затеянный с таким пафосом НБУ процесс очистки банковской системы в итоге превратился в банальный передел ее капиталов, то есть мы и здесь имеем очередную профанацию. А ФГВФЛ, к работе которого и ранее была масса претензий, — в канал для вывода денег и активов. При этом долг фонда перед государством растет, и он неумолимо превращается в "пенсионный фонд" финсектора — хронически дефицитную, нереформируемую структуру, которая ну никак не начнет выполнять возложенные на нее функции. Пропасть между поступлениями от продажи активов ликвидируемых банков и объемами выплат вкладчикам огромна. Долг ликвидированных банков перед НБУ по выданному рефинансированию превышает 45 млрн грн. Погашение данных обязательств затянется на годы. Тем временем разграбление банковских гробниц на их могильнике идет полным ходом. Клиенты-юрлица и госучреждения рискуют не получить вообще ничего, довольствуясь лишь надеждами. Надеждами, что весь это беспредел хоть когда-то закончится.

Юлия Самаева, Зеркало недели

Дата публикации: 02.04.16