Сергій Холодов: Участь адвоката у дисциплінарному провадженні щодо судді

12.02. 2015 був прийнятий Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII. Пунктом 9 зазначеного закону була викладена в новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 28.03 2015 (далі — Закон).

Одна з інновацій Закону стосується дисциплінарного провадження щодо судді.

Так, статтею 93 Закону по-новому визначено поняття дисциплінарного провадження щодо судді, як процедури розгляду звернення з метою встановлення обставин, які можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.

У той же час на що і хотілося б звернути увагу, новою редакцією Закону, а саме положеннями частини другої статті 93, визначено перелік осіб, які можуть здійснювати право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, може призвести дисциплінарної відповідальності судді, в Зокрема:

  • громадяни — особисто або через адвоката,
  • юридичні особи — через адвоката,
  • органи державної влади та органи місцевого самоврядування — через своїх представників.

Враховуючи зміст зазначеної норми адвокату надається переважне право звернення з відповідною скаргою (заявою) щодо поведінки судді, за винятком випадків, коли фізична особа особисто здійснює зазначене право або таке право здійснює орган державної влади / орган місцевого самоврядування.

У той же час вважаємо, що юридичні особи було фактично обмежена в праві здійснювати представництво інтересів через вже наявного у них представника та зобов'язано залучати по таких справах окремого адвоката.

Можна вважати, що прийняттям такої норми законодавець зміцнив статус адвоката? Чи все ж справа в тому, що адвоката, на відміну від «іншого представника», можна як притягнути до дисциплінарної відповідальності, так і саме таким чином чинити тиск на адвоката-скаржника?

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 93 Закону визначено, що адвокат зобов'язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарної відповідальності судді, для подання відповідної скарги (заяви), оскільки, згідно вимог частини 4 зазначеної статті, не допускається зловживання правом звернення без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя, а за надання завідомо безпідставної скарги адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до закону.

Більше того, звертатися зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді може тільки адвокат, який не є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя про поведінку якого подається відповідне звернення. Слід звернути увагу, що такі обмеження, встановлені виключно для адвоката, і не поширюються на представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, за наявності підстав для звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді фізична особа у разі прийняття такого рішення і навіть вже при наявності адвоката, і юридична особа, в обов'язковому порядку, повинні звернутися до іншого адвоката, який займеться підготовкою такої скарги (заяви ).

Очевидним є той факт, що підстави дисциплінарної відповідальності судді можуть бути виявлені саме в процесі судового розгляду справи — безпосередньо під час судових засідань або в проміжках між ними.

Залишається незрозумілим яким чином адвокат, який не є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя про поведінку якого подається відповідне звернення, тобто не «чуючи своїми вухами» сказаного суддею і оцінюючи поведінку судді тільки з «чужих слів» може перевірити достовірність фактів, які можуть тягнути дисциплінарної відповідальності судді.

Враховуючи вищесказане та беручи до уваги, що формулювання «подання завідомо безпідставної скарги» може досить широко трактуватися, вважаємо, що адвокат, який звертається зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності фактично за дії його клієнта, у разі повідомлення останнім недостовірних відомостей про поведінку судді.

Зазначена норма суперечить заборонні залучати до будь-якої відповідальності адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності, встановлена ​​статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05. 07. 2012 як одна з гарантій адвокатської діяльності.

Вважаємо, що наявність описаних вище неточностей і розбіжностей може призвести ініціювання і навіть залучення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

Слід зазначити, що описана вище спірність положень статті 93 Закону підтверджується тим, що 03. 04. 2015 по ініціативі Власенко С.В. був зареєстрований проект Закону про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про спрощення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким пропонується внести зміни саме до статті 93 Закону — частини 2, 4 і 5, а саме що стосується:

  • надання юридичним особам можливості здійснювати право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді через представників або адвоката.
  • включення до переліку осіб, які зобов'язанні перевіряти факти, які можуть тягнути дисциплінарної відповідальності судді представника та прокурора.
  • виключення положень щодо зловживання правом звернення і по притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

За матеріалами " Юридичної газети ".

Дата публикации: 06.06.15