Що думають банкіри і позичальники про примусову реструктуризацію валютних кредитів

За законопроект № 1558-1 на засіданні пізно увечері в четвер віддали голоси 229 депутатів в остаточному третьому читанні.

restrukt1

Згідно з документом, реструктуризація невиплаченої суми кредиту і нарахованих, але не сплачених відсотків, здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов'язань на гривню за офіційним курсом НБУ на дату підписання договору. При цьому закон забороняє банкам вимагати з позичальників додаткові платежі. Для конвертації кредиту клієнту необхідно лише письмово звернутися в банк протягом року з моменту вступу закону в силу.

Резонансне рішення Верховної Ради країни спровокувало безліч дискусій. «Мінфін» розбирався, хто — «за», а хто «проти» такої ініціативи.

Позичальники

Як відомо, умови, подібні тим, які вказані в законопроекті, до української влади тривалий час висував так званий «Кредитний майдан». Прихильники руху, серед яких переважно валютні позичальники ось уже кілька місяців поспіль саме цього і домагалися, регулярно Коротя час на свого роду мітингах під стінами адміністративних будівель. Тому для володарів позолоченого сміттєвого бака «1558-1» став вельми гарною новиною.

У Facebook-спільноті «Кредитного майдану» тріумфують: організація давно домагалася ухвалення цього закону. Противників прийнятого закону тут засуджують, пояснюючи свою позицію тим, що документ є єдиною надією опинилися в пастці девальвації позичальників.

restrukt2

restrukt3

Ряд експертів також схвально оцінили рішення Верховної Ради. Зокрема, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець вважає, що банківська система відтепер зможе вільно зітхнути і почати повноцінну роботу.

«На мій погляд, це рішення зможе остаточно вирішити проблему з валютним кредитами. При цьому держава і банки не несуть втрати, на чому якраз і наполягав Міжнародний валютний фонд. Банківська система зможе позбутися проблемних кредитів і без тривалих судових суперечок швидко отримати заборгованість по кредитах », — розповів« Мінфіну »Кравець.

Нагадаємо, доларові та інші кредити в інвалюті населення найактивніше набирало до кризового 2008 року, коли офіційний курс становив 5 грн / $. Банки пропонували вигідні умови обслуговування і низькі ставки, що і приваблювало позичальників. Але зростання курсу долара в кризовий період до майже 8 грн / $, законодавчі обмеження, а також здоровий глузд банкірів змусили припинити практику масової роздачі валютних кредитів населенню в 2009 році.

Банкіри

Проблему валютних позичальників, які заявляють про неможливість обслуговувати свої кредити після суттєвої девальвації, вже намагався вирішити Національний банк. Крім того, в комерційних банках України і так успішно працюють програми реструктуризації валютних позик. А примусова конвертація всіх валютних кредитів за курсом 5-8 грн / $ лягає на плечі банківської системи непосильною ношею, про що заявляють самі банкіри:

«Первинні можливі збитки банківської системи від реалізації цього закону вже пораховані — порядку 100 млрд гривень», — розповів «Мінфіну» Тарас Проць, член правління ОТП Банку.

Фінсектор, зокрема, вважає рішення політичним і суперечливим, прийнятим зопалу напередодні місцевих виборів. Професійне співтовариство відкрито критикує закон:

«Це популістський документ, що руйнує фінансову систему України і ущемляє інтереси людей, які сумлінно платили і продовжують платити ті ж валютні кредити. Крім того, будь-яке законодавче втручання у взаємини боржника і кредитора в даному випадку суперечить Меморандумом, підписаним між Україною і МВФ », — вважає в.о. голови правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.

Банкіри впевнені, що примусове рішення про конвертацію кредитів обернеться ледь не катастрофою для сектора. За словами Дмитра Крепака, голови правління Кредобанку, все це загрожує автоматичними збитками, зменшенням регулятивного капіталу, необхідністю докапіталізації банків.

«Крім того, у банків автоматично з'явиться« коротка »валютна позиція — тобто необхідність купити валюту. Значить будуть передумови до девальвації гривні », — розповів« Мінфіну »Дмитро Крепак.

Банкіри побоюються за стійкість банківської системи. У разі підписання документа Президентом, курс гривні опиниться під тиском. Це в свою чергу може потягнути за собою низку економічних наслідків, вважають в банках.

«Голосуючи за такий популістський закон, парламент зовсім не думав про фінансову стабільність економіки, яка зараз і так перебуває у вкрай важкому стані. Депутати вирішили покласти відповідальність за валютні ризики на банки, ігноруючи фундаментальні економічні закони. Цей закон створений для вигоди кількох тисяч валютних позичальників, але в результаті підірве банківську систему, а від цього постраждають мільйонів вкладників », — зазначив Сергій Черненко, голова правління ПУМБ.

Представники бізнесу одноголосно заявляють, що покладають надії на президента, який може застосувати право вето стосовно закону.

«Вето президента на цей закон є закономірним, застосування такого закону на практиці просто неможливо — без визначення джерел фінансування процесу», — розповіли «Мінфіну» у ПриватБанку.

Для багатьох абсолютно очевидним є той факт, що депутати навмисне пішли на настільки скандальний крок, готуючись до місцевих виборів. Президент, як вважає бізнес, не допустить реалізації закону. Втім, під час своєї передвиборчої кампанії Петро Порошенко теж обіцяв українцям конвертацію всіх доларових кредитів у гривню, про що зараз згадали всі прихильники законопроекту №1558-1.

Нацбанк і Мінфін

Національний банк, як ніколи, солідарний з комерційними банками. Регулятор наполягає на відхиленні законопроекту 1558-1. Міністерство фінансів також відкрито розкритикувало ініціативу депутатів.

restrukt4

Депутати

Вчора за законопроект, який наробив стільки шуму, проголосували 229 депутатів. Найактивніше голосували представники фракцій партії БПП і Народний фронт. Окремі народні обранці твердо впевнені в правильності свого рішення і не готові відступати.

restrukt5

Але є й ті, хто «одумався» і вже повідомив про намір відкликати свій голос, серед таких депутати від фракції «Батьківщина» Ігор Луценко, Альона Шкрум, від БПП — Олександр Черненко, Олег Мусій та інші.

restrukt6

restrukt7
Що буде далі

Якщо банки будуть змушені піти на примусову конвертацію, вони не зможуть покривати різницю між курсом конвертації і реальним курсом долара як у своїх активах, так і в своїх валютних зобов'язаннях перед клієнтами. Це може обернутися черговою хвилею банкрутств фінустанов або ж гострою необхідністю їх підживлення за рахунок державних коштів.

Крім того, такий спосіб реструктуризації валютних кредитів суперечить домовленостям України з її ключовим кредитором — МВФ.

У банках ж нагадують, що питання, пов'язані з реструктуризацією валютних позик, на сьогоднішній день вирішуються індивідуально з кожним позичальником, виходячи з поточної ситуації.

«Безумовно, інтереси валютних позичальників повинні бути захищені, і банки — в тому числі наш банк — постійно працюють над тим, щоб врегулювати ситуацію в індивідуальному порядку, беручи до уваги потреби та можливості конкретного позичальника. В той же час, вчорашнє ухвалення закону про примусову реструктуризацію валютних кредитів вносить виключно деструктив в процес оздоровлення банківської системи України », — розповів« Мінфіну «Філіп Дюмель, голова правління УкрСиббанку BNP Paribas Group.

Втім, сьогодні в Раді вже зареєстрували проект постанови про скасування закону про реструктуризацію валютних кредитів, текст документа поки відсутній.

Христина Болотова, Мінфін

Дата публикации: 05.07.15