Сьогодні Рада повинна затвердити реструктуризацію для українських позичальників

За інформацією UBR.ua, до порядку денного включили голосування відразу двох альтернативних законопроектів, дуже схожих за номером реєстрації, але кардинально різних по суті.

До сесійної зали парламенту повинні внести законопроект №4004 про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, які були отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), зареєстрований 3 лютого, а також законопроект №4004-1 про реструктуризацію зобов'язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті.

За словами джерел в кулуарах Верховної Ради, завтра депутати можуть голосувати ці два документа, або за принципом альтернативності (коли один законопроект не набирає потрібної кількості голосів, депутати голосують за одною), або за рейтинговою системою (голосуються обидва законопроекти і вибирається той, який набрав більше голосів понад мінімально допустимої кількості).

Однак, навіть успішне голосування ще не запорука вступу в силу одного з цих документів, адже у президента також залишається право накласти на нього вето (що сталося і в минулому році з законопроектом щодо реструктуризації).

"На мій погляд, обидва законопроекти мають вкрай мало шансів бути прийнятими і підписаними президентом. Єдиним правильним рішенням було б визнання незаконними споживчих валютних кредитів і, відповідно, припинення дії таких договорів", — сказав UBR.ua старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери "Ростислав Кравець.

Знову тотальні списання?

Нагадаємо, розробником документа №4004 є Кабмін в особі Мінфіну, за активної участі Нацбанку і Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Ініціатором другого документа — №4004-1 — значаться депутати Олександр Вілкул і Денис Дзензерський.

Ці документи — не перша спроба законодавчо вирішити питання зі старими валютними позиками. 15 липня Рада, під тиском громадськості, підтримала скандальний законопроект про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті №1558-1 так званий законопроект про "долар по 5 гривень". І це, незважаючи на те, що Мінфін і Нацбанк підрахували, що виконання цього закону обійдеться державі в 95-100 млрд гривень. А 18 грудня Петро Порошенко наклав вето на документ і повернув його на доопрацювання, тому що, на думку гаранта, законопроект не вирішував проблеми валютних позик.

Депутатський законопроект (№4004-1) зараз називають клоном ветованого документа №1558-1. Чиновники називають його популістським. "Цей законопроект можна порівняти з тим який був ветований президентом. Згідно з ним, мінімальна сума списання валютного кредиту становить 2/3. При цьому немає жорстких соціальних обмежень: на списання зможуть розраховувати навіть далеко не бідні люди", — розповів UBR.ua високопоставлений чиновник в Мінфіні, який побажав не називати своє ім'я.

До того ж тотальні "вибачення" кредитів, за запевненням експертів, підірвуть хитку стабільність української банківської системи. Що не сподобається не тільки фінансистам і Нацбанку, а й Міжнародного валютного фонду, який ніколи не приховував свого невдоволення соціальними проектами без відповідних економічних можливостей. "Доцільність списання більшої суми боргу абсолютно всім позичальникам, в тому числі заможним особам з декількома кредитами на елітну нерухомість і авто, викликає неприйняття", — визнав аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.

За соцжитла спишуть половину

Урядовий законопроект №4004, який чиновники називають компромісним, передбачає конвертацію валютних іпотечних валютних кредитів в гривню зі списанням (в залежності від категорії громадян) від 25 до 100% суми позики. І він, за словами Демківа, не зустрів однозначної підтримки у Верховній Раді.

Як раніше писав UBR.ua, даний документ передбачає реструктуризацію позик, які фізособа отримало для придбання єдиного житла при відсутності у власності іншої житлової нерухомості і залишок по такому боргу не повинен перевищувати 2,5 млн грн. станом на 01 січня 2015 року (близько $ 150 тис.). Крім того, чиновники хочуть, щоб реструктуризація поширювалася лише на ті позики, за якими на 1 січня 2014 р відсутня прострочена заборгованість.

Також, в урядовому законопроекті передбачається конвертація кредиту в гривню за курсом НБУ на дату реструктуризації, з умовою прощення частини боргу: позичальникам, які мають одне житло — не менше 25%, а людям з єдиним соціальним житлом (квартири — до 60 кв.м., будинки — до 120 кв.м.) — не менше 50%. Окремо прописують пільги для інвалідів 1 групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітних сімей та сім'єю з дитиною-інвалідом: списання складають від 50% до 100%. Зокрема, всю суму боргу можуть списати спадкоємцям учасників АТО, загиблим на Донбасі.

Для порівняння: в депутатському законопроекті № 4004-1 пропонується конвертувати валютний кредит за курсом Нацбанку на 1 січня 2016 року (по 24 грн ./$) з умовою прощення банками не менше 2/3 частини реструктуризованої заборгованості. При цьому на різницю між сумою заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в інвалюті, і сумою списання по кредиту, банк встановлює фіксовану процентну ставку в розмірі 0,01% річних.

Як йдеться у висновках профільного Комітету Верховної Ради, згідно із запропонованим депутатами законопроекту, реструктуризації валютний кредит підлягає і, якщо він був наданий позичальнику з метою придбання нерухомості або під заставу житла. При цьому максимальна сума кредиту підлягає реструктуризації аналогічна передбаченої в компромісному документі Кабміну — 2,5 млн грн на 1 січня 2015 р курсу НБУ. Сюди ж депутати віднесли і позики, надані позичальнику з метою придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який вже є або стане в майбутньому єдиним житлом позичальника. Крім того, реструктурувати банк буде зобов'язаний, на прохання клієнта, і споживчі кредити, забезпечені заставою і не перевищують суму в 500 тис. Грн (за офіційним курсом на початок року). При цьому конвертовані кредити на вимогу депутатів, повинні враховуватися на балансовому рахунку банку на 1 січня 2016 року або на дату проведення такої реструктуризації.

При цьому і урядовий і комітетський законопроекти передбачають мораторій на арешт житла позичальників за борги.

Ціна запитання

За останніми даними Нацбанку, загальний обсяг валютних кредитів фізосіб в Україні становить $ 3,8 млрд. Власниками таких позик є близько 76 тис. Чоловік. З урахуванням всіх вищевказаних критеріїв, якщо завтра в ВР раді буде прийняти за основу законопроект нардепів — його дія поширюватиметься приблизно на 55 тис. Осіб, в той час, як документ Кабміну — лише 37 тис.

Природно, урядовий законопроект з більш жорсткими критеріями відбору претендентів на реструктуризацію не знайшов підтримки у населення. В результаті, це вилилося в погром будівлі Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності, де 15 березня розглядалися обидва документи.

Депутати, швидше за все, скористаються таким ставленням позичальників. І навряд чи будуть думати про стабільність банківської системи і вкладників.

"За нашими підрахунками, збитки банківської системи, в разі прийняття депутатської версії законопроекту, складуть близько 120 млрд. Грн. Ці збитки банки будуть змушені списати за рахунок резервів. Як результат, ми отримаємо нову хвилю неприборканої девальвації гривні, банкопаду і ще більшого занепаду економіки ", — запевнила виконавчий директор Незалежної асоціації українських банків Олена Коробкова.

При цьому ні в НАБУ ні в Мінфіні, UBR.ua не змогли назвати суму збитків для банківської системи при прийнятті законопроекту Кабміну, але чиновники також не заперечують, що і над їх документом ще можна працювати. "Цих цифр поки немає, можу тільки сказати, що суми там в рази менше, ніж шкоди банків від депутатського документа. Однак і над нашим законопроектом ще можна працювати, наприклад, перерахувати оптимальну квадратуру житла, змінити терміни припинення мораторію на вилучення житла у таких позичальників, переглянути термін дії пільгової ставки (зараз 3 роки) ", — сказало джерело UBR.ua в міністерстві.

Найбільші банки країни також поділяють думку своєї Асоціації. Під меморандумом, який ліг в основу законопроекту №4004, підписалося 19 банків — найбільших іпотечних кредиторів: Райффайзен Банк Аваль, Альфа-Банк, Укргазбанк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, ОТП, ПУМБ, Приватбанк, Креді Агріколь Банк, Платинум Банк , Банк Кредит Дніпро, Піреус Банк, ВТБ і інші.

Серед них є і найбільші банки країни, і банки з іноземним капіталом, і держбанки. При цьому, за словами радника голови правління банку "Конкорд" Павла Крапівіна, саме дочкам зарубіжних материнських структур і державних фінустанов може знадобиться докапіталізація внаслідок списання частини валютних боргів фізосіб.

"Але про її реальні обсяги неможливо говорити зараз, оскільки: невідомо яка частина портфеля відповідає умовам реструктуризації, скільки позичальників захочуть нею скористатися, який із законопроектів буде прийнятий, який обсяг резервів можна буде розформувати через підвищення класу позичальника", — пояснює банкір.

При цьому держбанкам буде простіше отримати підтримку від держави під ці потреби. Іноземні акціонери з великим небажанням виділяють кошти на збільшення капіталу своїх дочок, адже їм доводиться резервувати 100% від цих вкладень, виходячи з рейтингу України. А це відразу призводить до зниження котирувань цих банків на біржі, тобто відразу б'є по кишені акціонерів.

Марк Поллок, UBR

Дата публикации: 31.03.16