Тимошенко очолить війну олігархів проти Порошенка

Коломойський збирає союзників і починає повномасштабну політичну битву з Президентом.

Демонстративний вихід з парламентської коаліції Олега Ляшка, який зараз дружить з Ігорем Коломойським, став лише першою ланкою в ланцюзі послідували за цим подій. Формальний перехід Ляшко в опозицію нічого принципово не міняв. Хіба що він не погодив цих дій з іншими внутрішньокоаліційних опозиціонерами — Юлією Тимошенко та Андрієм Садовим. І, по суті, їх "кинув". А самі лідери "Батьківщини" і "Самопомочі" до недавнього часу не збиралися наслідувати приклад головного "радикала".

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Тимошенко зустрілася з Ігорем Коломойським. За інформацією джерел depo.ua, вихід двох "малюків" з парламентської більшості — питання майже вирішене. І це рішення дозріло після зустрічі Юлії Володимирівни з Ігорем Валерійовичем. Всі формальності повинні бути улагоджені на наступному сесійному тижні, після чого коаліція у складі БПП і "Народного фронту" формально складе 225 голосів, що на один голос менше, ніж необхідно.

І це означає смерть нинішньої більшості. У депутатів буде місяць, щоб створити нову коаліцію. Якщо ж пазл не склалося, глава держави отримає право розпустити парламент, хоча немає закону, що зобов'язує це зробити. Власне, розпуск парламенту і призначення нових дострокових виборів, мабуть, і буде наступною тактичною метою об'єднання залишили парламентську коаліцію і олігархів на чолі з Коломойським.

Для цього Ляшко, Тимошенко і Садовий продовжать розхитувати український політичний корабель і волати про зраду ідеалів Майдану, свавіллі олігархів, знущаннях над трудовим народом тарифами і пенсіями, словом, використовувати всі відомі популістські кричалки. А за всім цим процесом буде стояти демонічна тінь Ігоря Коломойського.

Звичайно, Порошенко може прийняти виклик і піти на дострокові вибори Адже сподіватися на зростання рейтингів провладним політикам в умовах кризи апріорі не доводиться. Але подібний крок несе серйозні ризики, а ризикувати Петро Олексійович, як усі вже переконалися, не надто любить.

Те, що Ігор Валерійович давно вже не воює з Ляшком і його "радикалами", а плідно з ними співпрацює, — очевидний факт. Тісні відносини з господарем "Привату" має і Садовий. Згадати хоча б Семена Семенченко у лавах "Самопомочі".

А ось переговори Юлії Володимирівни з іменитим бізнесменом вводять в цю конфігурацію нових політиків і олігархів. І тут не зайвим буде згадати, що власник ФПГ "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго знову повернувся в спонсори "Батьківщини". Все це говорить про формування потужного політико-олігархічного кулака, спрямованого проти Петра Порошенка.

До того ж цей кулак отримав серйозне медійне підкріплення у вигляді рейтингового ток-шоу Савіка Шустера на "1 + 1". Швидше за все, це об'єднання матиме трьох керівників, тобто три особи — Ляшко, Тимошенко і Садового, ролі між якими розпишуть згідно популярності. Той, хто заробить найбільший рейтинг, в майбутньому і стане головним конкурентом Порошенко. Найкраще на цю роль підходить Садовий. Хоча і Тимошенко може спробувати увійти в цю річку вдруге. Можливо, ці амбіції і підштовхнули її до переговорів з Коломойським.

У Президента ж в союзниках залишається рідна фракція — найбільша в парламенті, але з великим відсотком малоконтрольованої елементів, "Народний фронт" — без рейтингу і певну кількість позафракційних депутатів. Крім того, глава держави зможе розраховувати на групу нині покійного Ігоря Єремєєва "Воля народу".

А це означає, що багнетів Президенту може цілком вистачити для переформатування коаліції і вже тим більше для ситуативних голосувань. Правда, про конституційну більшість, швидше за все, доведеться забути, а галаслива "дрібнота" у сесійній залі буде винахідливо діяти на нерви бійками, блокуваннями, криком, плакатами та іншими засобами політичного піару. У такому вигляді парламент зможе працювати досить довго, хоча і з сумнівною ефективністю.

Звичайно, Порошенко може прийняти виклик і піти на дострокові вибори, в якнайшвидшому проведенні яких буде певна логіка. Адже сподіватися на зростання рейтингів провладним політикам в умовах кризи апріорі не доводиться. Але подібний крок несе серйозні ризики, а ризикувати Петро Олексійович, як усі вже переконалися, не надто любить.

Порошенко не вдається стати арбітром олігархів, яким був Кучма. Йому не вдається їх знищувати, як це робив Янукович. Тому єдиним безризиковим шляхом для нього залишаються переговори з олігархами та їхніми політичними представниками в особі Тимошенко, Садового і Ляшко. Ну і останнє питання: а що від цих воєн отримає суспільство? На жаль, як завжди, нічого.

Дата публикации: 09.09.15