У парламенті уникають розслідування про підробку антикорупційних законів

Апарат Верховної Ради намагався перешкодити розслідуванню Генеральної прокуратури, яка з'ясовує, хто з народних депутатів два роки тому незаконно вніс правки в антикорупційні закони. Ці зміни тепер дозволяють уникнути відповідальності винним в прийнятті так званих «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року.

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 21 березня 2016 року, розміщеного в Єдиному реєстрі судових рішень.

Як випливає з судових матеріалів, Генпрокуратура веде розслідування про службову підробку, скоєному невстановленими народними депутатами і чиновниками Апарату Верховної Ради при затвердженні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики в зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України".

Як з'ясувалося, зловмисники після голосування законопроекту в другому читанні (березень 2014 роки) і прийняття його в цілому (травень 2014 роки) внесли в нього правки, які в парламенті не розглядалися і за які депутати не голосували.

Згідно з цими змінами, кримінально караними визнаються лише ті протиправні діяння чиновників (наприклад, зловживання владою), які завдали матеріальної шкоди.

В першу чергу, пом'якшений закон зіграв на руку винним в прийнятті «диктаторських законів» від 16 лютого 2014 по статті 364 КК України. Тепер, щоб притягнути до відповідальності цих екс-чиновників, слідчим доведеться довести, що голосування за «диктаторські закони» завдало матеріальної шкоди.

Такі звинувачення раніше були висунуті екс-нардепам Олександру Єфремову, Олександру Стояна та Сергію Гордієнко. Під час розслідування скоєних ними злочинів, прокуратура вже встигла зазнавати труднощів: в кінці листопада 2015 року Печерський суд Києва повернув обвинувальні акти проти цієї трійці прокурорам через невідповідність новим законодавством.

Довідка:

16 лютого 2014 року Верховна Рада прийняла закон депутатів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника, який встановлював кримінальну відповідальність за наклеп, забороняв поширення екстремістських матеріалів, посилював регулювання діяльності громадських організацій, дозволяв закривати сайти без рішення суду, зобов'язував реєструвати Інтернет — ЗМІ, забороняв «незаконний» збір, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про співробітників правоохоронних органів, суддів та їх близьких і т.д.

Вказану поправку на етапі прийняття законопроекту вніс екс-нардеп Антон Яценко. Однак, як з'ясували слідчі ГПУ, при редагуванні законопроекту ці зміни в парламенті не розглядали, в тому числі, не обговорювали їх і на комітеті Верховної Ради з питань боротьби з корупцією (засідання якого відбулося за кілька годин до голосування по закону в цілому — 13 травня 2014 роки). Як ця правка виявилася в тілі прийнятого закону, зараз і з'ясовують слідчі.

Генеральна прокуратура вже встановила, що в списках присутніх на згаданому засіданні комітету (13 травня 2014 роки) були вказані прізвища двох народних депутатів (імена в судових матеріалах не зазначено), які зараз категорично заперечують свою присутність на цьому заході. Більш того, один з них зазначив, що його «підпис» в списку присутніх на комітеті виконана іншою людиною.

Для проведення комплексної експертизи «списку членів Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, присутніх на засіданні 13 травня 2014 року», Генпрокуратура через суд просила надати оригінал досліджуваного документа і зразки підписів двох вищевказаних депутатів.

У той же час представник Апарату Верховної Ради в суді заперечував проти задоволення клопотання про надання цих документів. Мовляв, для цього немає достатніх підстав.

Суд вирішив інакше і задовольнив клопотання, дозволивши доступ і можливість вилучення оригіналу списку членів Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, присутніх на засіданні № 38 від 13 травня 2014 року.

Дата публикации: 29.03.16