Винесено виправдувальний вирок щодо ухилення від мобілізації

Судья Крохмалюк

Члени релігійних організацій, віровчення яких забороняє використовувати зброю, не можуть бути мобілізовані на військову службу.

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі №183 / 6316/14 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу (ухилення від військового обліку або спеціальних зборів).

Факт ухилення від мобілізації не підтвердився у судовому засіданні — обвинувачений належить до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю (Свідки Єгови). Він прибув у військкомат за повісткою, був визнаний придатним до служби, але просив направити його для проходження альтернативної невійськової служби. У цьому йому було відмовлено.

Суд визнав, що обвинувачений підпадає під дію ч. 4 ст. 35 Конституції, ч. 4 ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 2 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», а тому має право на заміну альтернативною службою військовий обов'язок, в тому числі, військової служби за призовом з мобілізації, оскільки його віра забороняє використовувати зброю. Також суд послався на рішення ЄСПЛ у справах «Баятян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчеп проти Туреччини».

Суд порахував, що обвинувачений тільки реалізував своє право на свободу совісті та віросповідання і гарантоване йому Конституцією право на проходження альтернативної (невійськової) служби. Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій ухиленням від призову за мобілізацією, оскільки місце проживання не змінювалося, від працівників військкомату та органів внутрішніх справ обвинувачений не переховувався, був на всі виклики, надавав пояснення в обгрунтування своїх позицій.

Відзначено, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Однак такі обмеження в нормативно-правових актах України в даний час не існують.

Об'єктивних доказів, прямо або побічно підтверджують винність «свідка Єгови» в ухиленні від призову за мобілізацією, ні органами попереднього розслідування, ні прокурором, на яких відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК покладено обов'язок доказування, суду не було надано.

Повний текст виправдувального вироку.

Державний герб України

Праворуч № 183/6316/14

№ 1-кп / 183/568/14

В І Р Про До

іменем України

13.11.2014 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонній суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої Крохмалюк І.П.,

секретаря Третяк Д.А.

за участю:

прокурора Супрун М.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувші у відкрітому судновому засіданні в м. Новомосковськ в залі Новомосковський міськрайонного суду кримінальне провадження № 12014040350003079, внесеного до ЄРДР 16.08.2014 року за звинувачений:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з СЕРЕДНЯ спеціальною освітою, приватного підприємця, розлучення, раніше не судимий, что зареєстрованій та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні преступления, передбачення ст. 336 КК України, —

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового Розслідування ОСОБА_2 обвінувачується в тому, что ВІН, согласно військового квитка, виданя 21.06.1993 року, являється військовозобов'язанім та чинний на Тимчасовий облік запасу збройно Сил України за ВОС № 838037-Т за спеціальністю машиніст автомобільного крану.

Согласно облікової картки до військового квитка Серії НОМЕР_1 від 21.06.1993 року ОСОБА_2 має військове звання рядового та кваліфікацію машиніста автомобільного крана, в збройно Силах служив у період з 1993 року по 1994 рік, призивної комісією від 24.06.1993 року Визнання прідатнім до служби в збройно Силах України.

Согласно до ст. 9 Закону України «Про військовий обов'язок и військову службу», Військовозобов'язані — особини, Які перебувають у запасі для комплектування збройно Силах України та других Військових ФОРМУВАННЯ на особливий период, а такоже для виконан робіт Із забезпечення оборони держави.

01.08.2014 року до Новомосковська-Магдалінівського ОМВК Дніпропетровської області на виконан з Указом Президента України № 607 від 21.07.2014 року «Про частковий мобілізацію» для проведення покличу за мобілізацією та проходження медичного огляду прібув військовозобов'язаній ОСОБА_2 Пройшовші дослідження и медичний огляд військовозобов'язаного , ОСОБА_2 согласно постанови ВЛК БУВ Визнання прідатнім до проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби.

Однак, всупереч Вказаною вимог законодавства, військовозобов'язаній ОСОБА_2 01.08.2014 року в пріміщенні Новомосковський-Магдалінівського ОМВК Дніпропетровської області з метою ухілітіся від закличу за мобілізацією, будучи прідатнім за станом здоров'я для проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби та, що не маючи правових підстав на відстрочку від закличу на військову службу во время мобілізації, від Подальшого покличу за мобілізацією отказался, про что сообщил працівніків Новомосковський-Магдалінівського ОМВК.

Таким чином, військовозобов'язаній ОСОБА_2 всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з Указом Президента України № 607 від 21.07.2014 року «Про частковий мобілізацію», з метою ухілітіся від закличу за мобілізацією, усвідомлюючі Суспільно небезпечні Наслідки и бажаючих їх Настанов, умисне, будучи належно чином письмовий попередження та прідатнім за станом здоров'я для проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби, и не маючи правових підстав на відстрочку від закличу на військову службу во время мобілізації, без поважних причин від закличу за мобілізацією ухілівся.

Дії ОСОБА_2 органами досудового Розслідування кваліфіковані за ст .. 336 КК України, як Ухилення від закличу за мобілізацією.

Обвинуваченого ОСОБА_2 в судновому засіданні вину в скоєнні крімінального правопорушення НЕ признал та показавши, что з 2001 року має Релігійні Переконаний, у 2004 году охрестівся та Належить до релігійної организации «Свідки Єгови». У серпні 2014 року ВІН получил повістку до військомату. ВІН пройшов військово-лікарську комісію та БУВ Визнання прідатнім до ВІЙСЬКОВОЇ служби. После цього ВІН подавши заяву, в Якій зазначилися, что НЕ может за своими релігійнімі Переконаний проходити будь-яку військову службу. При Авторитети просив направіті его для проходження альтернатівної невійськової служби. У військоматі Йому повідомілі, что на годину мобілізації така служба відсутня, оскількі немає механізму направлення на альтернативну службу. Йому предложили посаду механіка, но при Авторитети ВІН повинності БУВ Виконувати накази Військових, прійматі присягу, носить форму та зброю. Считает, что ВІН НЕ порушив будь-якіх норм Законів України, пройшов військово-лікарську комісію та заявивши про свои Релігійні Переконаний. На теперішній годину готов проходити альтернативну службу в будь-якому місці України, тім самим Виконати свой громадянський обов'язок.

В обґрунтування вінуватості ОСОБА_2 Державним обвинуваченого суду надані докази:

— Показання свідка ОСОБА_4 про том, что з ОСОБА_2 ВІН Знайомий з 2003 року, з того ж годині смороду разом Вивчай Біблію. Йому известно, что ОСОБА_2 БУВ Запитані до військомату для проходження військово-лікарської КОМІСІЇ, а в подалі, для закличу за мобілізацією. ОСОБА_2 заявивши про свои Релігійні Переконаний, а самє про ті, что ЦІ Переконаний не дають Йому право проходити військову службу та прійматі доля у діях, Якій будь-яким чином підтрімують військові Дії. ОСОБА_2 НЕ Було предложено альтернативну службу, не пов'язану з військовою діяльністю. Хоча Йому известно, что Останній готов Виконати свой обов'язок громадянина не в УМОВИ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ служби;

— Показання свідка ОСОБА_5 про ті, что согласно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про частковий мобілізацію», третя хвиля мобілізації передбачає проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби, а такоже забезпечення життєдіяльності тілів Тільки в якості Військовослужбовців, з носінням ВІЙСЬКОВОЇ форми та оружия. Особини, что прізвані за мобілізацією, стає військовозобов'язанімі. Альтернативна служба передбача Тільки в мирний час. Механізму ее проходження во время мобілізації немає. Йому известно про ті, что ОСОБА_2 БУВ покликань за мобілізацією, пройшов військово-лікарську комісію, после чего заявивши про неможлівість проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби у зв'язку з своими релігійнімі Переконаний;

— Показання свідка ОСОБА_6 про ті, что ВІН займався в військоматі реєстрацією мобілізованіх осіб. Согласно діючого законодавства, що не передбача підстав про відмові від проходження військово-лікарської КОМІСІЇ. Йому известно, что ОСОБА_2 булу видана повістка на проходження військово-лікарської КОМІСІЇ. После Визнання его прідатнім до ВІЙСЬКОВОЇ служби, ОСОБА_2 заявивши про свои Релігійні Переконаний. Про це ВІН сообщил керівніцтву;

— Копія заяви ОСОБА_2 на имя військового комісара Новомосковський-Магдалінівського ОМВК від 01.08.2014 року, В якому ВІН сообщает про свои Релігійні Переконаний, Які НЕ дозволяють Йому прійматі доля у Військових та політічніх діях (А.П. 34);

— Копія повісткі про Призив у зв'язку з частковий мобілізацією від 01.08.2014 року, якові ОСОБА_2 отказался отрімуваті (А.П. 35-36);

— Копія облікової картки до військового квитка НОМЕР_1 на имя ОСОБА_2, согласно якої Останній наказом МО України № 234 від 21.12.1994 року звільненій у запас (А.П. 37);

— Копія військового квитка НОМЕР_1 на имя ОСОБА_2, согласно которого останні звільненій в запас за закінченню рядок служби (А.П. 38-39).

Однак, в судновому Засідання факт Ухилення ОСОБА_2 від закличу за мобілізацією НЕ нашел свого підтвердження.

Так, у відповідності зі ст .. 35 Конституції України: «Ніхто НЕ может буті увільненій від своих обов'язків перед державою або відмовітіся від виконан Законів за мотивами релігійніх Переконаний. У разі если виконан військового обов'язку суперечіть релігійнім Переконаний громадянина, виконан цього обов'язку має буті замінене альтернативною (невійськовою) службою ».

Відповідно до ст .. 3 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»: «Військовий обов'язок Включає … проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби …».

Указом Президента України «Про частковий мобілізацію» від 21.07.2014 року оголошено частковий мобілізацію в Україні.

Обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності Із зазначеним Указом Президента України БУВ вікліканій до віськомату, де получил направлення на проходження військово-лікарської КОМІСІЇ, за рішенням якої ВІН БУВ Визнання прідатнім для проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби.

У відповідності зі ст .. 1 Закону України «Про військовий обов'язок и військову службу»: «Захист Вітчизни, незалежності та теріторіальної цілісності України є констітуційнім обов'язком громадян України».

Согласно ч. 4 ст .. 1 цього ж Закону України: «Громадяни України мают право На заміну виконан військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою согласно з Констітуцією України та Законом України« Про альтернативну (невійськову) службу ».

Стаття 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» зазначається: «Альтернативна служба є службою, яка запроваджується вместо проходження строкової ВІЙСЬКОВОЇ служби І має на меті виконан обов'язку перед суспільством». Стаття 2 зазначеним Законом передбачає, что: «Право на альтернативну службу мают громадяни України, если виконан військового обов'язку суперечіть їхнім релігійнім Переконаний и ЦІ громадяни належати до діючіх согласно з законодавством України релігійніх ОРГАНІЗАЦІЙ, віровчення якіх НЕ допускає Користування зброєю».

Відповідно до ст .. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: «Не підлягають покличу на військову службу во время мобілізації Військовозобов'язані … у передбачення законами випадки».

У відповідності з Положенням про порядок проходження альтернатівної (невійськової) служби, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 2066 від 10.11.1999 року до Переліку релігійніх ОРГАНІЗАЦІЙ, віровчення якіх НЕ допускає Користування зброєю, відносіться, в тому чіслі Свідки Єгови.

Згідно довідки № 2372 від 04.08.2014 року Центру Свідків Єгови релігійної организации «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні» (А.П. 57) ОСОБА_2 з 10 липня 2004 року є присвячений охрещенім служителем релігійної организации Свідків Єгови в Україні.

Таким чином, ОСОБА_2 підпадає під дію ч. 4 ст. 35 Конституції України, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок и військову службу» та ст .. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу», а тому має право На заміну альтернативної служби військового обов'язку, в тому чіслі, ВІЙСЬКОВОЇ служби за призовому во время мобілізації, оскількі Належить до релігійної организации, віровчення якої НЕ допускає Користування зброєю.

Крім того, у відповідності до ст .. 17 Закону України «Про виконан РІШЕНЬ та! Застосування практики Європейського суду з прав людини»: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Стаття 9 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратіфіковану 17.07.1997 року Законом України № 475/97-ВР, передбача, что КОЖЕН має право на свободу думки, Совісті та релігії.

Реалізація громадян на Вказаною право определена ї в рішеннях Європейського суду з прав людини. А самє:

— Рішенням делу «Баятян проти Вірменії» (скарга № 23459/03 від 07.07.2011 року), В якому зазначилися, что (п. 110): «неспрійняття ВІЙСЬКОВОЇ служби — коли мотивом такого неспрійняття є серйозний та нездоланній Конфлікт между обов ' язком служити в армії та Переконаний конкретної особини або его глибокими та невдаванімі релігійнімі чі іншімі подивимось — є Переконаний або подивимось настількі незаперечно, серйозно, послідовнім и значущих, что на него пошірюється гарантії статті 9 Європейської конвенції »; (П. 112): «неявка заявника для проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби є проявити его релігійніх поглядів. У зв'язку з чим, притягнений его до крімінальної відповідальності за Ухилення від закличу є втручанням в его свободу сповідуваті свою релігію, гарантії якої передбачені п. 1 ст. 9 Європейської конвенції »; (П. 128): «Європейський Суд приходити до висновка, что притягнений заявника до крімінальної відповідальності представляет собою втручання, Пожалуйста НЕ є необхіднім в демократичному суспільстві за змістом ст .. 9 Європейської конвенції. Отже, мало місце Порушення даної норми »;

— Аналогічнімі обґрунтуваннямі в рішенні делу «Бухаратян проти Вірменії» (скарга № 37819/03 від 10.01.2012 року), В якому йдеться посилання на агентство Підстави, візначені в рішенні делу «Баятян проти Вірменії»;

— Аналогічнімі обґрунтуваннямі в рішенні делу «Цатурян проти Вірменії» (скарга № 37821/03 від 10.01.2012 року), В якому йдеться посилання на агентство Підстави, візначені в рішенні делу «Баятян проти Вірменії»;

— Постановив суду (мирова угода) делу «Стефанов проти Болгарії» (скарга № 32438/96 від 03.05.2001 року, В якому зазначилися, что (п. 14): «винне буті Припін будь-яке кримінальне провадження, ініційоване в Болгарії з 1991 року у відношенні громадян Болгарії, Які відмовіліся від війскової служби на підставі Переконаний, но в тій же година Вислова Готовність пройти альтернативну Цивільну службу …; альтернативна цивільна служба … не винна буті пов'язана з військовімі установами …; в период проходження ЦИВІЛЬНОЇ служби особини, что відмовляються від служби в армії на підставі Переконаний, повінні мати Рівні по відношенню з іншімі Громадянам Болгарії права на свободу сповідуваті свои Переконаний індивідуально … »;

— Постановив суду делу «Ерчєп проти Турції" (скарга № 43965/04 від 22.11.2011 року, в Якій зазначилися, что (п. 61): «заявник, являючісь Свідком Єгови, намагався отріматі звільнення від ВІЙСЬКОВОЇ служби не Задля своєї вигоди чі зручності, а у зв'язку зі своими невдаванімі релігійнімі Переконаний. Європейський суд такоже відмічає, что заявник Ніколи НЕ відмовлявся від виконан своих Громадянських обов'язків в цілому, а навпроти, Відкрито просив власті надаті Йому можлівість пройти альтернативну Цивільну службу … ».

Аналізуючі докази, что були досліджені в судновому засіданні, а самє: показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, Які показали, что ОСОБА_2 заявивши про свои Релігійні Переконаний та неможлівості проходження ВІЙСЬКОВОЇ служби. Про це свідчіть ї Показання свідка ОСОБА_4, а такоже самого ОСОБА_2, Який написавши заяву на имя військового комісара, давайте аналогічні свідчення в ході досудового Розслідування, про что сообщил в суді, а такоже его неодноразові заяви Вже безпосередно в залі судового Засідання. При цьому ОСОБА_2 наполягає, що готовий пройти альтернативну службу в будь-якому місці України, навіть в зоні АТО, але щоб ця служба не була пов'язана з використанням зброї, носінням військової форми та виконанням наказів військових, що суперечить його релігійним переконанням.

Також судом було з'ясовано, що ОСОБА_2 належить до релігійної організації тривалий час, а саме, згідно довідки Центру Свідків Єгови релігійної організації «Релігійний центр Свідків Єгови в Україні» з липня 2004 року, тобто задовго до подій, які привели до винесення Президентом України Указу «Про часткову мобілізацію».

Суд вважає, що все це свідчить про те, що ОСОБА_2 лише реалізував своє право на свободу совісті та віросповідання, та на гарантоване йому Конституцією України право на проходження альтернативної (невійськової) служби. З вигляду на вищенаведене слід також зазначити, що подання ОСОБА_2 заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може бути підставою для визнання його дій як ухилення від призову за мобілізацією, оскільки останній місця свого мешкання не змінював, від працівників військомату та органів внутрішніх справ не ховався, з'являвся на всі виклики, надавав пояснення та обґрунтування своїх позицій.

Також слід зауважити, що у відповідності з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень». Однак такі обмеження в нормативно-правових актах України на теперішній час не існують.

Дослідивши докази, суд вважає, що вони у відповідності до вимог ст.. 85-86 КПК України є належними та допустими, оскільки вони кожний окремо, а також в сукупності підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.

Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази кожний окремо, а також в своїй сукупності свідчать про відсутність в діяннях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову за мобілізацією.

Будь-яких інших об'єктивних доказів, які прямо або побічно підтверджують винуватість ОСОБА_2 в ухиленні останнього від призову за мобілізацією ні органами досудового розслідування, ні прокурором, на яких у відповідності до ч. 1 ст. 92 КПК України покладений обов'язок доказування, суду не надано.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинний бути виправданий.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, —

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому ст.. 336 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя І.П. Крохмалюк

Дата публикации: 28.02.15