Висновки акту перевірки не можуть бути предметом спору — ВСУ

На засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 7 липня 2015 було розглянуто справу № 21-334а15 за позовом прокурора в інтересах держави до банку про стягнення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованої за період з 1 січня по 25 листопада 2009 року.

У справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, касаційний суд виходив з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено два можливих шляхи вирішення суперечок по стягненню заборгованості зі сплати страхових внесків: досудовий (у вигляді передачі органом ПФУ платнику вимоги, яка може бути оскаржено в судовому порядку) і судовий, які одночасно застосовуватися не можуть. Тому в разі звернення суб'єкта владних повноважень до суду про стягнення спірної суми недоїмки зі сплати страхових внесків заходи досудового врегулювання у вигляді направлення вимоги про сплату тієї ж суми заборгованості застосовуватися не можуть. При розгляді такого спору орган ПФУ зобов'язаний довести обґрунтованість заявленої до стягнення суми недоїмки платника по сплаті страхових внесків (збору на обов'язкове державне пенсійне страхування). Тобто, суд прийшов до висновку про те, що на підставі акта перевірки управління ПФУ в судовому порядку має право стягнути зі страхувальника виявлену суму недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд встановив, що управління ПФУ провело планову та позапланову перевірки банку з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів ПФУ, про що складені акти від 11 грудня 2009 і 17 листопада 2010 року.

Колегія суддів ВСУ дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС, не викликає виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання , виклад у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору про оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Стягнення страхових внесків має відбуватися відповідно до положень ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правових позицій, висловлених Верховним Судом України у постановах від 15 травня 2012 року і 3 жовтня 2013 (справи № 21-51а12, № 21-359а13).

Дата публикации: 04.08.15