Закон про мораторій на стягнення іпотечного майна — не підстава для скасування рішення суду, — ВСУ

Оприлюднено правовий висновок ВСУ

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 9 вересня 2015 було розглянуто справу № 6-714цс15 за позовом ПАТ «Банк« Фінанси та кредит »про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Судом було сформульовано правову позицію, згідно з якою норми Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набув чинності після прийняття рішення суду першої інстанції по переглядається справі, самі по собі не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Роз'яснено, що Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» набрав чинності 7 червня 2014 року.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Закону не може бути примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави відповідно до ст.4 Закону «Про заставу» та / або предметом іпотеки відповідно ст.5 Закону «Про іпотеку» , якщо таке майно виступає в якості забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, за умови, що: воно використовується як місце постійного проживання, загальна площа його становить 140 кв . м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку.

Мораторій в юридичному сенсі означає відстрочку виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений або невизначений період на підставі спеціального акту.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону про мораторій.

Така ж правова позиція була висловлена ​​при перегляді справ № 6-483цс15, № 6-333цс15. У окремій думці у справі № 6-58цс15 суддя ВСУ назвав правильним відмовляти у стягненні іпотеки зважаючи мораторію.

Дата публикации: 19.09.15