Замдиректора Фонду гарантування: Активна фаза чистки банків завершилася

Більшість з них, або більше 40, — з причини погіршення фінансового стану. Міжнародні партнери позитивно ставляться до подій у вітчизняній банківській сфері. Зокрема, за оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку, Україна лідирує серед країн з економікою, що розвивається у напрямку реформування фінансового сектора. Але є і зворотна сторона медалі.

Після визнання банку неплатоспроможним він потрапляє під крило Фонду гарантування вкладів, який проводить гарантовані виплати вкладникам в межах 200 000 гривень, а також намагається задовольнити інтереси інших кредиторів банку за рахунок продажу його активів.

Що стосується виплати гарантованих вкладів, то тут система працює як годинник, не рахуючи окремих винятків, коли попередні власники фінустанови, допустивши його банкрутство, гальмують процес виведення банку з ринку. З відшкодуванням великих вкладів — понад 200 000 — справа йде складніше, адже для цього потрібно вигідно продати активи банку, як правило, переоцінені понад реальної вартості в рази. Тобто, проблеми є.

Про попередні підсумки банківської чистки, ситуації з відшкодуванням вкладів, а також перспективи у цій сфері розповів в інтерв'ю УНІАН заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик.

Андрій Ярославович, вже можна підбити перші підсумки чистки банківської системи? Скільки виплачено вкладникам і скільки належить виплатити?

За 63 банкам, які були визнані неплатоспроможними і передані фонду в 2014-2015 роках, загальна сума гарантованих виплат оцінюється приблизно в 72 млрд гривень. На поточний момент вже виплачено понад 59 млрд, залишається виплатити — порядку 12400000000 гривень.

Що стосується найбільших банків, то ми вже завершуємо виплати по «Дельта Банку», вже виплачено близько 15 млрд гривень, або 93% вкладів до відшкодування. По банку «Фінанси та Кредит» виплати почалися недавно, вкладники вже отримали 3 млрд гривень із 6200000000 гривень, які підлягають відшкодуванню.

По банку «Фінансова ініціатива» в період тимчасової адміністрації виплачено 1800000000 гривень. Всього належить виплатити близько 4 млрд, але ми не можемо почати виплати по загальному реєстром, які були заплановані на стадії ліквідації, оскільки є судові рішення, що не дозволяють почати ліквідацію. В даному випадку це — повністю на совісті людей, які ініціювали судові процеси, і суддів, які брали такі рішення. Тим не менш, Фонд вирішив відновити виплати за депозитними договорами, термін дії яких завершився до 8 листопада.

Ви маєте на увазі рішення господарського суду Києва, що забороняє ліквідувати банк «Фінансова ініціатива»? Хто за цим стоїть?

За цим стоїть офшорна компанія Perusta Constructions Ltd, а за нею, за деякими даними, — попередні власники «VAB Банку» і «Фінансової ініціативи» (один з найбільших аграрних виробників України «Укрлендфармінг» бізнесмена Олега Бахматюка — УНІАН). У даному випадку ці рішення суду зупиняють подальше проведення процедури виведення банку з ринку.

У фонду достатньо коштів для завершення виплат, або доведеться знову просити уряд про кредит?

Ми сподіваємося, що активна фаза очищення банківської системи вже завершилася, і в цьому не буде потреби. На даний момент з 21500000000 узгодженого у вересні кредиту ми вибрали 10500000000, 3500000000 отримали тиждень тому і витратили 1700000000 грн на виплати. Тобто, залишається близько 12800000000, і цього повинно вистачити для виплат до кінця року. Загалом, станом на 11 листопада, Фонд отримав за два роки 50500000000 грн запозичень у грошовому вираженні, що дозволило своєчасно проводити виплати вкладникам.

У кожному разі, це — наша внутрішня кухня, вкладників вона хвилювати не повинна. Вклади в межах 200 000 гривень будуть виплачені при будь-яких обставин, незалежно від кількості неплатоспроможних банків і незалежно від того, про які банки йде мова. Яким чином забезпечити виплати — питання фонду, Національного банку та Міністерства фінансів. Всі державні гарантії перед вкладниками будуть, безумовно, виконані.

Основна інтрига в тому, що чекає вкладників з сумами понад 200000. А це вже залежить від ліквідаційної маси банків, тобто, від якості активів, які дійшли до фонду. І тут — не все так гладко. Перспективи великих вкладників залежать від того, що за активи ми отримали і наскільки грамотно і дорого ми зможемо їх продати, чи вдасться матеріалізувати наші претензії до власників збанкрутілих банків і змусити їх заплатити за подію. Якщо спрацює перший і другий фактор, то вкладники «200+» можуть розраховувати хоча-б на часткове повернення своїх коштів. Якщо ні — це буде складно.

Відносно 50 банків, ліквідаційна маса за якими вже є, оціночна вартість активів перебуває на рівні 20%, або в 5 разів нижче балансової. Ситуація дещо відрізняється по різних банках: у одних цей показник досягає 50%, в інших — близько нуля.

Чи є приклади, коли великі вкладники повернули свої кошти?

Поодинокі випадки отримання вкладниками «200+» своїх коштів були. Переважно, коли мова йшла про банках-прокладках, що займалися відмиванням грошей, а не типовою банківською діяльністю. Там роботи з фізичними особами майже не було. Вкладники четвертої черги отримували свої кошти, оскільки з грошима в цих банках все було нормально, враховуючи специфіку їх роботи, а зобов'язання перед фізособами були мінімальні. Але це — нестандартні, одиничні, незначні за сумами випадки.

Що стосується фінустанов, які займалися класичною банківською діяльністю, то поки подібних прецедентів немає. Хоча шанси є.

Ці банки прийшли до фонду в 2014-2015 роках. Спочатку вводиться тимчасова адміністрація, яка триває мінімум 3 місяці, а потім вже проводяться ліквідація та затвердження ліквідаційної маси, на що відводиться півроку. Потім починається реалізація активів, що також досить тривалий процес. Потім черговість кредиторів — спочатку задовольняються вимоги, забезпечені заставою, наприклад, рефінансування НБУ. Потім ще перша, друга і третя черги, і тільки тоді справа доходить до вкладників «200+» — до четвертої черги.

Якщо скласти ці тимчасові проміжки, то ще не може навіть теоретично йти мова про те, що можуть погашатися вимоги кредиторів четвертої черги. Навіть якщо активів і буде вистачати, щоб покривати вимоги кредиторів хоча-б частково, то фізично щодо цих банків ми ще не прийшли до цієї стадії. Але гіпотетично ми бачимо, що по деяким банкам такі перспективи є.

Відносно банків «Фінанси та Кредит» і «Фінансова ініціатива» про це говорити поки рано, оскільки по них ще не розпочато процедуру ліквідації. Що стосується «Дельти», то там триває процедура оцінки, і в перших місяцях 2016 повинна бути сформована ліквідаційна маса. Тоді можна буде більш точно говорити про перспективу вкладників «200+». Але я не думаю, що ситуація буде кардинально відрізнятися від ситуації в більшості інших банків.

Чи є ймовірність відшкодування заощаджень великим вкладникам за рахунок держави, враховуючи рішення Вищого адмінсуду за позовом вкладника «Брокбізнесбанку», що визнає провину НБУ?

Навіть не хочу на цю тему фантазувати. Поживемо побачимо. Прецедент сам по собі досить цікавий, але це зараз ближче до сфері не експертних оцінок, а букмекерського бізнесу — спробувати вгадати, чим все закінчиться, з урахуванням специфіки нашої судової системи. Я не ризикну робити ставки в цій гонці.

Рівень довіри до банків виріс? Приміром, скільки грошей після виплат вкладники залишають у банківській системі, скільки несуть під матрац?

Що стосується коштів, які залишаються або не залишаються в банках, то на це впливають кілька факторів. Наприклад, курс національної валюти і рівень інфляції. Якщо все більш-менш стабільно, то вкладники з більшою ймовірністю можуть залишити виплачену їм гарантовану суму у банківській системі. Якщо є побоювання, що кошти знеціняться, то люди більш схильні йти на валютний ринок.

Останнім часом спостерігається тренд заспокоєння. Все частіше, і це не може не радувати, люди залишають кошти в банку, який проводить виплати. За загальною статистикою, даний показник знаходиться на рівні від 20 до 50% виплачуваних засобів. Все залежить, зокрема, від регіону, від того, наскільки люди схильні довіряти банку-агенту, з яким мають справу.

Далеко не останнє значення має тривалість періоду, протягом якого вкладники не мали доступу до своїх коштів до того часу, поки банк був визнаний неплатоспроможним.

Але я хочу підкреслити, що банк-агент може тільки запропонувати вкладнику свої депозитні програми. Це ні в якому разі не може бути зроблено в нав'язливою або, тим більше, в ультимативній формі. Така практика — пряме порушення прав громадян та реагування на подібні факти з нашого боку відповідне.

Яка частка невиплачених вкладів залишається після завершення масових виплат через банки-агенти?

В середньому ми проводимо масові виплати через банки-агенти в період тимчасової адміністрації, і ще місяць-півтора — в період ліквідації. Потім ми припиняємо масові виплати і переходимо до виплат за індивідуальними зверненнями. Половина загальної суми вкладів, як мінімум, виплачується в період тимчасової адміністрації, ще 40% або більше — на стадії ліквідації за загальним реєстром вкладників. Тобто, ми встигаємо повернути через банки-агенти не менше 90% вкладів. 10% припадають на виплати за індивідуальними зверненнями.

Що стосується вкладів, які залишаються після ліквідації: по 32 банкам, де ми почали виплати ще до реформи системи гарантування в 2012 році, виплати вже завершені. Але навіть після закінчення ліквідації, за прикладом цих банків, залишається 1-1,5% людей, які з яких-небудь причин не зверталися за вкладами. Середній обсяг виплат по цих банках коливається від 98 до 99,5%. У будь-якому випадку, мова йде про якісь одиничних випадках, а не десятках відсотків. І це — порівняно невеликі суми, оскільки серед тих, хто не звертається за відшкодуванням, рідко зустрічаються значні вклади.

Ні по одному банку, які передані нам по новому мандату — після осені 2012 року, ліквідація ще не завершена, і про будь-якій статистиці невиплачених вкладів говорити рано.

Наскільки легше стало працювати в рамках нового законодавства, прийнятого в поточному році?

Про це ще рано говорити. Основні зміни алгоритмів передбачені з 1 січня. Їх основна завдання не полягає в тому, щоб полегшити нам життя, головна мета — підвищення ефективності та прозорості. У зв'язку з цим у фонді починається масштабна реструктуризація. Триває робота над створенням департаменту консолідованої продажу майна збанкрутілих банків. Він буде супроводжувати управління активами всіх неплатоспроможних банків і їх продаж, консолідувавши функції, які на даний момент знаходяться у сфері відповідальності уповноважених осіб фонду. Система створюється з урахуванням кращих світових практик і дозволить підвищити прозорість і скоротити витрати на управління активами банків.

Буде централизован бек-офіс неплатоспроможних банків в спеціальних підрозділах фонду. Тобто, частина функціоналу уповноважених осіб банків та їх команд переміщується у бік центрального апарату фонду. Створимо департамент фінансових розслідувань, який серйозно і системно буде займатися власникам і пов'язаними особами банків, дії або бездіяльність яких стали причиною банкрутства. В рамках цього департаменту буде запущена антикорупційна програма всередині фонду. Щодо прав споживачів і фінансової грамотності також намічаються серйозні зрушення. Ми знаходимося в постійному русі.

Дата публикации: 20.11.15