Затишшя в банківській бухті

Паніка на фінансовому ринку пішла на спад. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) все рідше рапортує про нові неплатоспроможних банках, а НБУ заговорив про стабілізацію курсу гривні. І зовні багато що говорить про те, що тривала майже рік «прибирання» в банківському секторі підійшла до свого логічного завершення. Але чи так це насправді? Так, ринок якось проковтнув відхід «Надра» і «Дельти» разом з «VAB Банком». ФГВФО з удаваною бадьорістю звітує про виплати вкладникам (благо, держбюджет на 2015 рік усе ще передбачає капіталізацію фонду на 20 млрд грн і навіть більше) і створює ілюзію уявної відлиги. На ділі ж система неабияк хитається. Про це в першу чергу говорять показники банків, які продовжують погіршуватися.

Наприклад, збиток банківської системи тільки за два місяці 2015 (за березень ще даних немає) склав 74500 млн грн. Навіть за весь 2014 рік сума втрат виявилася на 30% нижче. При цьому, дуже сильно впала адекватність регулятивного капіталу (7,37% на 1 березня проти нормативних 10%) і рентабельність активів, яка провалилася до — 32%. А рентабельність капіталу і зовсім знаходиться на немислимому значенні майже в мінус 350%.

Тому банкіри вкрай неохоче говорять про перспективи системи на решту 9 місяців 2015 року. Адже і так зрозуміло, що нічого райдужного поки чекати не варто.

Ніколи не пробачать

Багато представників банківського ринку дуже ображені на Нацбанк. І хоча вони не квапляться озвучувати свою публічну позицію, риторика банкірів цілком очікувана і зводиться до того, що «навіщо було валити те, що і так ледве стояло». До того ж, ще в 2013 році система відчувала себе відносно непогано, закінчивши цей рік з невеликою, на рівні 1,4 млрд грн, але прибутком.

Однак різка зміна керівництва в країні, і, як наслідок, ротація управлінців в НБУ, призвела до того, що нове правління ще навесні 2014 почало гасити назріваючі в банківському секторі проблеми бездумної роздачею рефінансування. Наприклад, за березень-червень минулого року Степан Кубів видав банкам близько 63 млрд грн. Причому, одні з найбільших сум отримували банки, які потім один за одним ставали неплатоспроможними: «Форум», «Брокбізнесбанк», «Єврогазбанк», «Терра» і т.д. Рефінансу підігрів і курс гривні, яка з березня 2014 почала планомірно знецінюватися.

Прихід Валерії Гонтаревої в НБУ, яка навпаки, урізала обсяги рефінансування більш, ніж удвічі, і одночасно з цим впровадила масу адміністративних заходів на ринку, мало що змінив. «Ефект доміно» був запущений: курс гривні понісся в космос, а банки стали лопатися як кулі з гелієм. І чим сильніше намагався закручувати гайки Національний банк — тим більше гучними виявлялися банкрутства.

З одного боку, учасники банківського ринку не заперечують, що «велике прання» в їхній вотчині назрівала вже давно. А розгорнувся в Україні чергову кризу лише став каталізатором всіх цих процесів. Але є й інша точка зору, яка зводиться до того, що НБУ якщо не сприяв масового падежу банків, то явно не поспішав рятувати потопаючих.

Сезон полювання

Потрібно розуміти, що масовий відстріл банків був і залишається однією з домовленостей з Міжнародним валютним фондом в рамках чергових переговорів про виділення нового кредиту. «Ще минулого року була установка на оптимізацію самої системи та її обсягу», — побічно підтверджує цю думку головний економіст відділу стратегічного планування UniCreditBank Тантелі Ратувухері.

Логіка МВФ в даному випадку достатньо проста: для того, щоб гроші Фонду не йшли даремно на підтримку вмираючих банків, їх потрібно просто прибрати. Сама ж кампанія з очищення банківської системи повинна була виглядати прозорою і обґрунтованою, тому МВФ спільно з НБУ ще влітку минулого року запустили стрес-тестування великих банків, яке тривало аж до зими. У підсумку, були озвучені різні цифри щодо докапіталізації, від 66 до 170 млрд грн. А вердикт стрес-тестів виявився невтішним: витримають не всі. Так і сталося, і тільки за листопад 2014 року — лютий 2015 більш ніж 15 банків отримали постанови про ліквідацію.

І хоча найбільшим жертвам навіть готували рекапіталізацію (того ж «Дельта Банку»), МВФ, нібито, виступив проти, пославшись на безуспішність цього механізму в Україні. «До рекапіталізації вже ніхто вдаватися не буде. За ті 19 млрд грн, які були інвестовані в «Родовід Банк», «Укргазбанк» і «Київ», уряд купив п'ять років відкладання проблем, оскільки контролю за тим, як витрачаються кошти, не було і не буде. Так що рекапіталізація — не наш сценарій », — сказав співвласник однієї з найбільших в Україні інвестиційно-банківських компаній.

Крім того, на НБУ тиснуть з боку уряду та Адміністрації Президента, вимагаючи порізати ринок. Причому, перший «ластівку» запустив ще в 2014 році міністр МВС Арсен Аваков, який оголосив кілька десятків банків «мийками». А Валерія Гонтарєва в січні цього року рішуче заявила про ліквідацію «олігархічних сил» в банківській системі. Хоча, за яким критерієм буде визначатися приналежність того чи іншого банку, вона так і не повідомила.

Другим завданням НБУ було вирівняти збунтувався валютний ринок. Але зробити так, щоб курсоутворення виглядало, нібито, вільним. Але тут стався прорахунок: обмеживши всіма правдами і неправдами доступ до валюти, НБУ спровокував шалений попит на неї і дефіцит, підігрів відродження «чорного ринку». Дійшло до того, що всі заявки на купівлю валюти з боку юридичних осіб перевірялися вручну, а відсутність навіть однієї коми тягло за собою відмову. Чим це закінчилося — ми побачили два місяці тому, в лютому, коли курс досягав позначки 40 грн / $.

При цьому регулятор не врахував потужний соціальний фактор, пов'язаний з відходом банків — напруга й невдоволення серед вкладників. Особливо серед тих, які збирали кошти у валюті. Адже $ 25 тис., Які ще півтора року чітко вписувалися в гарантовану державою суму, сьогодні перевищують її в рази. А це означає, що, виводячи з ринку банки, НБУ фактично підписався під експропріацією депозитів у цілої армії громадян.

Заходьте, ми вас чекаємо

Банкіри говорять, що до літа почнеться другий етап чистки на ринку, а також зміна нормативів для всієї системи. «Цього разу Нацбанк візьметься за дрібні банки. По-перше, серед них багато перевалочних пунктів для не дуже чистих грошей. По-друге, дозволить взяти під контроль банки, неугодні за політичними ознаками. Наприклад, сьогодні практично в кожному банку є куратор від НБУ. Фактично, це той же тимчасовий адміністратор, але у вигляді «сірого кардинала», — поділився своїми думками заступник голови одного з великих банків.

Дата публикации: 13.04.15